Неділя 18 серпня, 2024
“І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,”
“O Lord, have we waited for thee; the desire of our soul is to thy name, and to the remembrance of thee.”
2 Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!
7 Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!
12 Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.
16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
19 Котра для душі є, неначе якір безпечний і міцний
1. Truly my soul waiteth upon God: from him cometh my salvation.
7. To day if ye will hear his voice, harden not your hearts.
12. For the word of God is quick, and powerful, and sharper than any two-edged sword, piercing even to the dividing asunder of soul and spirit, and of the joints and marrow, and is a discerner of the thoughts and intents of the heart.
16. Let us therefore come boldly unto the throne of grace, that we may obtain mercy, and find grace to help in time of need.
19. Which hope we have as an anchor of the soul, both sure and stedfast.
УРОК ПРОПОВІДЬ
1 О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!
2 Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа!
3 Нахиліть своє вухо, й до Мене прийдіть, послухайте, й житиме ваша душа! І з Я вами складу заповіта навіки на незмінні Давидові милості.
6 Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!
1 Ho, every one that thirsteth, come ye to the waters, and he that hath no money; come ye, buy, and eat; yea, come, buy wine and milk without money and without price.
2 Wherefore do ye spend money for that which is not bread? and your labour for that which satisfieth not? hearken diligently unto me, and eat ye that which is good, and let your soul delight itself in fatness.
3 Incline your ear, and come unto me: hear, and your soul shall live; and I will make an everlasting covenant with you, even the sure mercies of David.
6 Seek ye the Lord while he may be found, call ye upon him while he is near:
1 Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:
2 Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.
4 І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
5 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.
6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.
7 І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...
9 А їдців було тисяч з чотири!
27 Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
28 Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.
29 І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!
31 І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його
відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.
32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.
33 А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!
34 І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!
35 Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.
36 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?
1 In those days the multitude being very great, and having nothing to eat, Jesus called his disciples unto him, and saith unto them,
2 I have compassion on the multitude, because they have now been with me three days, and have nothing to eat:
4 And his disciples answered him, From whence can a man satisfy these men with bread here in the wilderness?
5 And he asked them, How many loaves have ye? And they said, Seven.
6 And he commanded the people to sit down on the ground: and he took the seven loaves, and gave thanks, and brake, and gave to his disciples to set before them; and they did set them before the people.
7 And they had a few small fishes: and he blessed, and commanded to set them also before them.
8 So they did eat, and were filled: and they took up of the broken meat that was left seven baskets.
9 And they that had eaten were about four thousand:
27 And Jesus went out, and his disciples, into the towns of Cæsarea Philippi: and by the way he asked his disciples, saying unto them, Whom do men say that I am?
28 And they answered, John the Baptist: but some say, Elias; and others, One of the prophets.
29 And he saith unto them, But whom say ye that I am? And Peter answereth and saith unto him, Thou art the Christ.
31 And he began to teach them, that the Son of man must suffer many things, and be rejected of the elders, and of the chief priests, and scribes, and be killed, and after three days rise again.
32 And he spake that saying openly. And Peter took him, and began to rebuke him.
33 But when he had turned about and looked on his disciples, he rebuked Peter, saying, Get thee behind me, Satan: for thou savourest not the things that be of God, but the things that be of men.
34 Whosoever will come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
35 For whosoever will save his life shall lose it; but whosoever shall lose his life for my sake and the gospel’s, the same shall save it.
36 For what shall it profit a man, if he shall gain the whole world, and lose his own soul?
16 І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
17 І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
18 І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!
20 Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
22 І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.
30 Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
32 Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
16 And he spake a parable unto them, saying, The ground of a certain rich man brought forth plentifully:
17 And he thought within himself, saying, What shall I do, because I have no room where to bestow my fruits?
18 And he said, This will I do: I will pull down my barns, and build greater; and there will I bestow all my fruits and my goods.
19 And I will say to my soul, Soul, thou hast much goods laid up for many years; take thine ease, eat, drink, and be merry.
20 But God said unto him, Thou fool, this night thy soul shall be required of thee: then whose shall those things be, which thou hast provided?
21 So is he that layeth up treasure for himself, and is not rich toward God.
22 And he said unto his disciples, Therefore I say unto you, Take no thought for your life, what ye shall eat; neither for the body, what ye shall put on.
30 ...your Father knoweth that ye have need of these things.
31 But rather seek ye the kingdom of God; and all these things shall be added unto you.
32 Fear not, little flock; for it is your Father’s good pleasure to give you the kingdom.
28 А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?
29 Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.
30 І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
31 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!
32 І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,
33 і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!
34 Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його.
28 And one of the scribes came, and having heard them reasoning together, and perceiving that he had answered them well, asked him, Which is the first commandment of all?
29 And Jesus answered him, The first of all the commandments is, Hear, O Israel; The Lord our God is one Lord:
30 And thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind, and with all thy strength: this is the first commandment.
31 And the second is like, namely this, Thou shalt love thy neighbour as thyself. There is none other commandment greater than these.
32 And the scribe said unto him, Well, Master, thou hast said the truth: for there is one God; and there is none other but he:
33 And to love him with all the heart, and with all the understanding, and with all the soul, and with all the strength, and to love his neighbour as himself, is more than all whole burnt offerings and sacrifices.
34 And when Jesus saw that he answered discreetly, he said unto him, Thou art not far from the kingdom of God.
32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.
32 And the multitude of them that believed were of one heart and of one soul: neither said any of them that ought of the things which he possessed was his own; but they had all things common.
1 Нехай кожна душа буде підпорядкована вищим силам. Бо немає сили, крім Божої: сили, які є, від Бога встановлені.
1 Let every soul be subject unto the higher powers. For there is no power but of God: the powers that be are ordained of God.
Практично застосовна релігія
Чи любиш ти «Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм»? Це веління містить у собі багато чого, а саме, відмова від усіх суто матеріальних відчуттів, прихильностей і поклоніння. Це — невичерпне джерело Християнства. Воно містить у собі Науку Життя і визнає лише божественне панування Духа, де нами керує Душа, а матеріальному почуттю й людській волі немає місця.
Dost thou "love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind"? This command includes much, even the surrender of all merely material sensation, affection, and worship. This is the El Dorado of Christianity. It involves the Science of Life, and recognizes only the divine control of Spirit, in which Soul is our master, and material sense and human will have no place.
Свята Душа — нескінченне джерело благословень для людства, і щастя досягалося б легше й було б надійнішим, якби його шукали в Душі. Тільки піднесені радощі можуть задовольнити прагнення душі безсмертної людини. Ми не можемо обмежити щастя межами особистого почуття. Почуття не передають дійсної радості.
Перевага добра
Гарне в людських почуттях повинне переважати над поганим і духовне над тілесним — без цього ніколи не знайти щастя.
Soul has infinite resources with which to bless mankind, and happiness would be more readily attained and would be more secure in our keeping, if sought in Soul. Higher enjoyments alone can satisfy the cravings of immortal man. We cannot circumscribe happiness within the limits of personal sense. The senses confer no real enjoyment.
The good in human affections must have ascendency over the evil and the spiritual over the animal, or happiness will never be won.
Усяка долина гріха повинна наповнитися й усяка гора егоїзму понизитися, щоби шлях нашого Господа був приготовлений у Науці. Діти божественно мислячих батьків успадковують жвавіший, світліший й більш врівноважений розум та міцніший організм.
Every valley of sin must be exalted, and every mountain of selfishness be brought low, that the highway of our God may be prepared in Science.
Давати відсіч корисно
Як характерний ідеал Істини, Христос Ісус прийшов дати відсіч омані рабинів і всьому гріху, всім хворобам і смерті — указати шлях Істини й Життя. Цей ідеал був продемонстрований протягом усього земного шляху Ісуса, показуючи різницю між породженням Душі й матеріальних почуттів, Істини й омани. Якщо ми в достатній мірі переможемо оману матеріальних почуттів, щоби дозволити Душі володіти нами, ми будемо ненавидіти гріх і викривати його під усякою личиною. Тільки таким шляхом ми зможемо благословити наших ворогів, хоча вони, можливо, витлумачать наші слова інакше. У нас немає іншого вибору, як тільки здійснювати свій порятунок згідно з вченням Ісуса Христа. Він проповідував Євангеліє жебракам із лагідністю й міццю.
Гординя і страх нездатні нести прапор Істини, і Бог ніколи не віддасть його в їхні руки.
As the individual ideal of Truth, Christ Jesus came to rebuke rabbinical error and all sin, sickness, and death, — to point out the way of Truth and Life. This ideal was demonstrated throughout the whole earthly career of Jesus, showing the difference between the offspring of Soul and of material sense, of Truth and of error.
If we have triumphed sufficiently over the errors of material sense to allow Soul to hold the control, we shall loathe sin and rebuke it under every mask. Only in this way can we bless our enemies, though they may not so construe our words. We cannot choose for ourselves, but must work out our salvation in the way Jesus taught. In meekness and might, he was found preaching the gospel to the poor. Pride and fear are unfit to bear the standard of Truth, and God will never place it in such hands.
Ми не можемо осягнути природу і якість Божого створіння, занурюючись у мілководдя смертного вірування. Ми повинні повернути у зворотньому напрямку наші кволі намагання знайти життя та істину в матерії і піднятися над свідченнями матеріальних почуттів, над усім смертним до безсмертної ідеї Божої. Ці ясніші, вищі погляди надихають Богоподібну людину досягти абсолютного центру і вершини свого буття.
We cannot fathom the nature and quality of God's creation by diving into the shallows of mortal belief. We must reverse our feeble flutterings — our efforts to find life and truth in matter — and rise above the testimony of the material senses, above the mortal to the immortal idea of God. These clearer, higher views inspire the Godlike man to reach the absolute centre and circumference of his being.
Почуття Душі не можуть постраждати ні від віку, ні від нещасного випадку, ну а інших реальних почуттів не існує. Очевидно, що тіло, будучи матерією, позбавлене власних відчуттів, а для Душі і її здатностей немає забуття. Почуття Духу не страждають; вони перебувають у вічному спокої. Ніщо не може сховати від них загальну гармонію, міць і сталість Істини.
Neither age nor accident can interfere with the senses of Soul, and there are no other real senses. It is evident that the body as matter has no sensation of its own, and there is no oblivion for Soul and its faculties. Spirit's senses are without pain, and they are forever at peace. Nothing can hide from them the harmony of all things and the might and permanence of Truth.
Душа безсмертна, тому що вона є Дух, у якому немає елемента самознищення. Душа безгрішна
Унаслідок неправильного уявлення про душу, що нібито живе в почуттях, і про розум, що нібито живе в матерії, вірування збивається зі шляху і відчуває тимчасову втрату або відсутність душі, духовної істини. Цей стан омани представляє собою смертну мрію- сновидіння про життя й субстанцію, що існує у матерії, а вона прямо протилежна безсмертній реальності буття. Доти, поки ми віримо, що душа може грішити або що безсмертна Душа перебуває в смертному тілі, ми ніколи не зможемо зрозуміти Науку буття. Коли людство зрозуміє цю Науку, вона стане законом Життя для людини — тим вищим законом Душі, який тріумфує над матеріальними почуттями за допомогою гармонії й безсмертя.
Soul is immortal because it is Spirit, which has no element of self-destruction.
Through false estimates of soul as dwelling in sense and of mind as dwelling in matter, belief strays into a sense of temporary loss or absence of soul, spiritual truth. This state of error is the mortal dream of life and substance as existent in matter, and is directly opposite to the immortal reality of being. So long as we believe that soul can sin or that immortal Soul is in mortal body, we can never understand the Science of being. When humanity does understand this Science, it will become the law of Life to man, — even the higher law of Soul, which prevails over material sense through harmony and immortality.
Безкорисливі прагнення, шляхетні спонукання й духовна чистота — от ті елементи думок, які, зливаючись, становлять справжнє щастя, силу і сталість, як для індивідуума, так і для суспільства. У Душі — моральна воля.
Unselfish ambition, noble life-motives, and purity, — these constituents of thought, mingling, constitute individually and collectively true happiness, strength, and permanence.
There is moral freedom in Soul.
Обезголовлення омани
Страждання почуттів є рятівними, якщо вони викорінюють порочні вірування, що доставляють, задоволення й переносять людські прихильності зі сфери почуттів — до Душі, де творіння Божі добрі і «веселять серце». Такий є меч Науки, яким Істина обезголовлює оману, — і матеріальність поступається місцем вищій індивідуальності і вищому призначенню людини.
The pains of sense are salutary, if they wrench away false pleasurable beliefs and transplant the affections from sense to Soul, where the creations of God are good, "rejoicing the heart." Such is the sword of Science, with which Truth decapitates error, materiality giving place to man's higher individuality and destiny.
Звільнення мислення
Істина несе із собою елементи волі. На її прапорі написаний натхненний Душею девіз:
«Рабство скасоване». Сила Божа приносить звільнення бранцеві. Ніяка сила, не може протистояти божественній Любові. Що ж це за уявно існуюча сила, що противиться Богу? Звідки вона? Що приковує людину залізними ланцюгами до гріха, хвороб і смерті? Усе, що поневолює людину, перешкоджає Божому керуванню. Істина ж звільняє людину.
Truth brings the elements of liberty. On its banner is the Soul-inspired motto, "Slavery is abolished." The power of God brings deliverance to the captive. No power can withstand divine Love. What is this supposed power, which opposes itself to God? Whence cometh it? What is it that binds man with iron shackles to sin, sickness, and death? Whatever enslaves man is opposed to the divine government. Truth makes man free.
Оскільки людська думка буде переходити від однієї стадії відчуття болю або його відсутності, суму або радості, до іншої, — від страху до надії і від віри до розуміння, — зрештою видимим проявом цього стане людина, керована Душею, а не матеріальним почуттями. Відображуючи Боже керування, людина сама керує собою. Підлегла Святому Духу, людина не може перебувати під владою гріха і смерті, а це доводить марність наших матеріалістичних теорій про закони здоров’я, які нічого не варті.
As human thought changes from one stage to another of conscious pain and painlessness, sorrow and joy, — from fear to hope and from faith to understanding, — the visible manifestation will at last be man governed by Soul, not by material sense. Reflecting God's government, man is self-governed. When subordinate to the divine Spirit, man cannot be controlled by sin or death, thus proving our material theories about laws of health to be valueless.
Наука показує Душу як Бога, непорушену гріхом і смертю, — як центральне Життя й мудрість, навколо якого в устрої Розуму гармонійно обертається все.
Science reveals Soul as God, untouched by sin and death, — as the central Life and intelligence around which circle harmoniously all things in the systems of Mind.
Soul changeth not.
Точка зору змінилася
Коли розуміння змінить нашу точку зору на життя й розум із матеріальної основи на духовну, ми досягнемо реальності Життя, влади Душі над почуттями й осягнемо Християнство, або Істину, у божественному Принципі.
When understanding changes the standpoints of life and intelligence from a material to a spiritual basis, we shall gain the reality of Life, the control of Soul over sense, and we shall perceive Christianity, or Truth, in its divine Principle.
ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ. Панування гармонії в божественній Науці; сфера безпомилкового, вічного і всемогутнього Розуму; атмосфера Духу, де Душа є найвищою.
АМІНЬ! АМІНЬ! та АМІНЬ!
Kingdom of Heaven. The reign of harmony in divine Science; the realm of unerring, eternal, and omnipotent Mind; the atmosphere of Spirit, where Soul is supreme.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442