Неділя 4 серпня, 2024
“А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.”
“For I have given you an example, that ye should do as I have done to you.”— Christ Jesus
1 Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,
2 щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,
3 щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!
14 Для того схиляю коліна свої перед Отцем,
15 що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі,
16 щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім,
17 щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові,
18 змогли зрозуміти зо всіма святими,
19 і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою.
1. The Spirit of the Lord God is upon me; because the Lord hath anointed me to preach good tidings unto the meek; he hath sent me to bind up the brokenhearted, to proclaim liberty to the captives, and the opening of the prison to them that are bound;
2. ... to comfort all that mourn;
3. ... to give unto them beauty for ashes, the oil of joy for mourning, the garment of praise for the spirit of heaviness; that they might be called trees of righteousness, the planting of the Lord, that he might be glorified.
14. For this cause I bow my knees unto the Father of our Lord Jesus Christ,
15. Of whom the whole family in heaven and earth is named,
17. That Christ may dwell in your hearts by faith; that ye, being rooted and grounded in love,
18. May be able to comprehend with all saints what is the breadth, and length, and depth, and height;
19. And to know the love of Christ, which passeth knowledge, that ye might be filled with all the fulness of God.
УРОК ПРОПОВІДЬ
1 Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
2 Воно в Бога було споконвіку.
3 Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5 А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.
12 А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,
13 що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
1 In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
2 The same was in the beginning with God.
3 All things were made by him; and without him was not any thing made that was made.
4 In him was life; and the life was the light of men.
5 And the light shineth in darkness; and the darkness comprehended it not.
12 But as many as received him, to them gave he power to become the sons of God, even to them that believe on his name:
13 Which were born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
7 Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!
8 Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!
20 Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?
21 І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!
7 ... and every one that loveth is born of God, and knoweth God.
8 ... for God is love.
20 If a man say, I love God, and hateth his brother, he is a liar: for he that loveth not his brother whom he hath seen, how can he love God whom he hath not seen?
21 And this commandment have we from him, That he who loveth God love his brother also.
9 Ісус же промовив до них:
32 А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
37 Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.
47 Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
9 Then said Jesus ...
32 ... if ye love them which love you, what thank have ye? for sinners also love those that love them.
37 Judge not, and ye shall not be judged: condemn not, and ye shall not be condemned: forgive, and ye shall be forgiven:
47 Whosoever cometh to me, and heareth my sayings, and doeth them, I will shew you to whom he is like:
48 He is like a man which built an house, and digged deep, and laid the foundation on a rock: and when the flood arose, the stream beat vehemently upon that house, and could not shake it: for it was founded upon a rock.
36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла,
38 і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...
39 Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!
40 І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.
41 І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.
42 Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?
43 Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.
44 І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм.
45 Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.
46 Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...
47 Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.
48 А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!
36 And one of the Pharisees desired him that he would eat with him. And he went into the Pharisee’s house, and sat down to meat.
37 And, behold, a woman in the city, which was a sinner, when she knew that Jesus sat at meat in the Pharisee’s house, brought an alabaster box of ointment,
38 And stood at his feet behind him weeping, and began to wash his feet with tears, and did wipe them with the hairs of her head, and kissed his feet, and anointed them with the ointment.
39 Now when the Pharisee which had bidden him saw it, he spake within himself, saying, This man, if he were a prophet, would have known who and what manner of woman this is that toucheth him: for she is a sinner.
40 And Jesus answering said unto him, Simon, I have somewhat to say unto thee. And he saith, Master, say on.
41 There was a certain creditor which had two debtors: the one owed five hundred pence, and the other fifty.
42 And when they had nothing to pay, he frankly forgave them both. Tell me therefore, which of them will love him most?
43 Simon answered and said, I suppose that he, to whom he forgave most. And he said unto him, Thou hast rightly judged.
44 And he turned to the woman, and said unto Simon, Seest thou this woman? I entered into thine house, thou gavest me no water for my feet: but she hath washed my feet with tears, and wiped them with the hairs of her head.
45 Thou gavest me no kiss: but this woman since the time I came in hath not ceased to kiss my feet.
46 My head with oil thou didst not anoint: but this woman hath anointed my feet with ointment.
47 Wherefore I say unto thee, Her sins, which are many, are forgiven; for she loved much: but to whom little is forgiven, the same loveth little.
48 And he said unto her, Thy sins are forgiven.
1 І сказав Він до учнів Своїх:
10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
1 Then said he unto the disciples,
10 ... when ye shall have done all those things which are commanded you, say, ... we have done that which was our duty to do.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
20 Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!
23 Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,
24 залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.
44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
16 Let your light so shine before men, that they may see your good works, and glorify your Father which is in heaven.
20 For I say unto you, That except your righteousness shall exceed the righteousness of the scribes and Pharisees, ye shall in no case enter into the kingdom of heaven.
23 Therefore if thou bring thy gift to the altar, and there rememberest that thy brother hath ought against thee;
24 Leave there thy gift before the altar, and go thy way; first be reconciled to thy brother, and then come and offer thy gift.
44 ... I say unto you, Love your enemies, bless them that curse you, do good to them that hate you, and pray for them which despitefully use you, and persecute you;
45 That ye may be the children of your Father which is in heaven:
1 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти,
2 і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.
8 Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла,
9 бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді.
2 And walk in love, as Christ also hath loved us,
8 ... walk as children of light:
1 Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці.
12 Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння.
13 Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви!
14 А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!
1 If ye then be risen with Christ, seek those things which are above, where Christ sitteth on the right hand of God.
12 Put on therefore, as the elect of God, holy and beloved, bowels of mercies, kindness, humbleness of mind, meekness, longsuffering;
14 And above all these things put on charity, which is the bond of perfectness.
4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
8 Ніколи любов не перестає!
4 Charity suffereth long, and is kind; charity envieth not; charity vaunteth not itself, is not puffed up,
7 Beareth all things, believeth all things, hopeth all things, endureth all things.
8 Charity never faileth:
У наші дні літера Науки удосталь доходить до людства, але ж її дух досягає його лише в незначній мірі. Життєвий елемент, серце й душа Християнської Науки, — це Любов.
Без неї буква тільки мертве тіло Науки нерухливе, холодне та неживе.
The vital part, the heart and soul of Christian Science, is Love.
Наша церква споруджена на божественному Принципі, Любові. Ми зможемо з’єднатися із цією церквою тільки тоді, коли ми знову народимося від Духа, коли ми досягнемо Життя, яке є Істина, й Істини, яка є Життя, приносячи плоди Любові — виганяючи омани і зціляючи хворих.
Our church is built on the divine Principle, Love. We can unite with this church only as we are newborn of Spirit, as we reach the Life which is Truth and the Truth which is Life by bringing forth the fruits of Love, — casting out error and healing the sick.
Ви довідаєтеся, що головний обов’язок учня Християнської Науки — коритися Богу, мати тільки один Розум і любити близького, як самого себе.
Умова прогресу
Ми всі повинні пізнати, що Життя є Бог. Задайте собі питання: Чи живу я життям, яке наближає мене до вищого добра? Чи демонструю я зцілювальну силу Істини й Любові? Якщо так, то шлях буде ставати світліше аж «до повного дня». Результати вашої зцілювальної роботи покажуть, що приносить людині розуміння Бога.
You will learn that in Christian Science the first duty is to obey God, to have one Mind, and to love another as yourself.
Ask yourself: Am I living the life that approaches the supreme good? Am I demonstrating the healing power of Truth and Love?
Любов - це рушійна сила
Той, хто достатньою мірою розуміє Принцип Розумозцілення, вказує своєму учневі на помилки, а також на істину, на неправильну і правильну практику. Любов до Бога й до людині є дійсним стимулом як для зцілення, так і для викладання. Любов надихає, опромінює, указує шлях і веде за собою. Правильні спонукання окриляють думку й повідомляють словам і учинкам силу і волю. Любов — жриця при вівтарі Істини.
Love for God and man is the true incentive in both healing and teaching. Love inspires, illumines, designates, and leads the way. Right motives give pinions to thought, and strength and freedom to speech and action. Love is priestess at the altar of Truth.
У сьомому розділі Євангелія від Луки оповідується, що Ісус був одного разу почесним гостем одного фарисея, на ім'я Симон, що однак не мав нічого спільного із Симоном — учнем. Під час трапези відбулося щось незвичайне: ніби з метою порушити це східне святкування ввійшла «жінка… котра була грішниця».
It is related in the seventh chapter of Luke's Gospel that Jesus was once the honored guest of a certain Pharisee, by name Simon, though he was quite unlike Simon the disciple. While they were at meat, an unusual incident occurred, as if to interrupt the scene of Oriental festivity. A "strange woman" came in.
Тут виникає важливе питання — питання, викликане однієї з потреб нашого часу. Чи шукають учні Христової Науки Істину так, як Симон шукав Спасителя, — шляхом консервативного матеріалізму й заради особистих почестей? Ісус сказав Симону, що такі як він шукачі Істини, ледь віддячують за духовне очищення, що прийшло через Месію.
Якщо учні Христової Науки подібні Симону, то і про них повинно сказати, що вони
полюбили замало.
Справжнє каяття
Або ж, навпаки, проявляють вони своє поклоніння Істині, або Христу, справжнім каяттям, своїм розбитим серцем, виражаючи це каяття лагідністю й людською любов’ю, як виразила його ця жінка? Якщо це так, то і про них можна сказати, як сказав Ісус про незвану відвідувачку, що вони воістину полюбили багато, тому що багато чого прощається їм.
Here is suggested a solemn question, a question indicated by one of the needs of this age. Do Christian Scientists seek Truth as Simon sought the Saviour, through material conservatism and for personal homage? ... If Christian Scientists are like Simon, then it must be said of them also that they love little.
On the other hand, do they show their regard for Truth, or Christ, by their genuine repentance, by their broken hearts, expressed by meekness and human affection, as did this woman? If so, then it may be said of them, as Jesus said of the unwelcome visitor, that they indeed love much, because much is forgiven them.
Швидке засвоювання
Систематичне навчання, духовний розвиток і практичний зцілювальний досвід учня необхідні для глибокого розуміння Християнської Науки. Деякі люди швидше засвоюють істину, ніж інші, але кожний учень, що дотримується божественних правил Християнської Науки і вбирає дух Христа,може демонструвати Християнську Науку, викорінювати оману, зцілювати хворих і постійно збільшувати свій запас духовного розуміння, сили, духовного прозріння та успіху.
Some individuals assimilate truth more readily than others, but any student, who adheres to the divine rules of Christian Science and imbibes the spirit of Christ, can demonstrate Christian Science, cast out error, heal the sick, and add continually to his store of spiritual understanding, potency, enlightenment, and success.
Шкідлива уява
В уяві переляканого пацієнта хвороба не є неіснуючою або нереальною. Хвороба — більше, ніж проста ілюзія; це тверде переконання. Отже, її треба лікувати за допомогою правильного розуміння істини буття й людини. Якщо християнським зціленням зловживають пристосуванці від Святої Науки, то вони перетворюються на нудних пустодзвонів. Замість того щоби по науковому вилікувати, вони починають дріб’язкові перепалки за кожного інваліда і хворого, бомбардуючи їх поверхневим і холодним твердженням: «У вас нічого не болить».
If Christian healing is abused by mere smatterers in Science, it becomes a tedious mischief-maker. Instead of scientifically effecting a cure, it starts a petty crossfire over every cripple and invalid, buffeting them with the superficial and cold assertion, "Nothing ails you."
Бідне змучене серце потребує належного йому по праву духовного харчу — спокою, довготерпіння в нещастях і безцінного усвідомлення милосердя люблячого Батька.
The poor suffering heart needs its rightful nutriment, such as peace, patience in tribulation, and a priceless sense of the dear Father's loving-kindness.
Справжній цілитель
Цілителеві, позбавленому жалю до близького, бракує людської любові, і ми маємо підставу запитати словами апостола: «Не люблячий брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?» Не володіючи такою духовною любов’ю, цілитель позбавлений віри в божественний Розум і не має того пізнання нескінченної Любові, яке лише одне наділяє зцілювальною силою. Такі, так звані, учні Христової Науки
«відціджують комара, але пропускають верблюда» фанатичного педантизму. Справжнє зцілення
Якщо ми прагнемо відчинити хворим двері їхній темниці, ми повинні насамперед навчитися зціляти розбитих серцем. Якщо ми прагнемо зціляти Духом, ми не повинні приховувати талант
духовного зцілення під пелюшками його форми й ховати мораль Християнської Науки у савані її букви. Ласкаве слово підбадьорення перейняте християнським духом, жаль і терпеливе відношення до хворого й усунення його страхів — краще незліченного числа багатослівних теорій, стереотипних запозичених промов і вбогих аргументів, що є лише пародією на справжню Християнську Науку, — котра палає божественною Любов’ю.
The physician who lacks sympathy for his fellow-being is deficient in human affection, and we have the apostolic warrant for asking: "He that loveth not his brother whom he hath seen, how can he love God whom he hath not seen?" Not having this spiritual affection, the physician lacks faith in the divine Mind and has not that recognition of infinite Love which alone confers the healing power. Such so-called Scientists will strain out gnats, while they swallow the camels of bigoted pedantry.
If we would open their prison doors for the sick, we must first learn to bind up the broken-hearted. If we would heal by the Spirit, we must not hide the talent of spiritual healing under the napkin of its form, nor bury the morale of Christian Science in the grave-clothes of its letter. The tender word and Christian encouragement of an invalid, pitiful patience with his fears and the removal of them, are better than hecatombs of gushing theories, stereotyped borrowed speeches, and the doling of arguments, which are but so many parodies on legitimate Christian Science, aflame with divine Love.
Учні Христової Науки повинні жити, постійно підкоряючись апостольському велінню: вийти з матеріального світу й жити окремо від нього. Вони повинні відмовитися від агресії, насильства й гордині влади. Християнство, увінчане Любов’ю, повинне запанувати в їхнім житті.
Christian Scientists must live under the constant pressure of the apostolic command to come out from the material world and be separate. They must renounce aggression, oppression and the pride of power. Christianity, with the crown of Love upon her brow, must be their queen of life.
Усе, що підтримує людську думку на рівні самовідданої любові, безпосередньо отримує божественну силу.
Whatever holds human thought in line with unselfed love, receives directly the divine power.
Швидке зцілення
Якщо цілитель Христової Науки досягає [свідомості] свого пацієнта через божественну Любов, то зцілення відбудеться за одне відвідування, і хвороба зникне у своє споконвічне небуття, як роса зникає на ранковому сонці. Якщо в учня Христової Науки досить християнської любові, щоби заслужити своє власне прощення й таку ж похвалу, який Ісус удостоїв Марію Магдалину, то значить він у достатній мірі Християнин, щоби практикувати науково-християнське зцілення і ставитися до своїх пацієнтів жалісливо; і результати будуть відповідати його духовним намірам.
If the Scientist reaches his patient through divine Love, the healing work will be accomplished at one visit, and the disease will vanish into its native nothingness like dew before the morning sunshine. If the Scientist has enough Christly affection to win his own pardon, and such commendation as the Magdalen gained from Jesus, then he is Christian enough to practise scientifically and deal with his patients compassionately; and the result will correspond with the spiritual intent.
Виконання Закону
Любов виконує закон Християнської Науки, і ніщо крім цього божественного Принципу, зрозумілого і [практично] продемонстрованого, ніколи не зможе забезпечити бачення одкровень «Об’явлення», зняти Істиною сім печаток омани і викрити незліченні ілюзії гріха, хвороби і смерті.
Love fulfils the law of Christian Science, and nothing short of this divine Principle, understood and demonstrated, can ever furnish the vision of the Apocalypse, open the seven seals of error with Truth, or uncover the myriad illusions of sin, sickness, and death.
«Бог є Любов». Про більше ми не можемо просити, вище не можемо шукати, далі не можемо йти.
АМІНЬ! АМІНЬ! та АМІНЬ!
"God is Love." More than this we cannot ask, higher we cannot look, farther we cannot go.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442