Неділя 28 квітня, 2024
“Блаженні ті, котрі дотримуються заповідей Його, щоб мати їм право на дерево життя і увійти до міста брамою.”
“Blessed are they that do his commandments, that they may have right to the tree of life, and may enter in through the gates into the city”
24 Істинно, істинно кажу вам: Той, хто слухає слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має життя вічне, і на суд не приходить, а перейшов од смерти в життя.
25 Істинно, істинно кажу вам: Надходить час і настав уже, коли мертві почують голос Сина Божого, і, почувши, оживуть.
26 Бо як Батько має життя в Самому Собі, тож і Синові дав мати життя в Самому Собі;
28 Не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, почують голос Сина Божого,
29 І вийдуть ті, що добро чинили, на воскресіння життя, а ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд.
24. Verily, verily, I say unto you, He that heareth my word, and believeth on him that sent me, hath everlasting life, and shall not come into condemnation; but is passed from death unto life.
25. Verily, verily, I say unto you, The hour is coming, and now is, when the dead shall hear the voice of the Son of God: and they that hear shall live.
26. For as the Father hath life in himself; so hath he given to the Son to have life in himself.
28. Marvel not at this: for the hour is coming, in the which all that are in the graves shall hear his voice,
29. And shall come forth; they that have done good, unto the resurrection of life.
УРОК ПРОПОВІДЬ
1 Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!
6 І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.
7 І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.
8 Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.
1 O Lord, thou art my God; I will exalt thee, I will praise thy name; for thou hast done wonderful things; thy counsels of old are faithfulness and truth.
6 And in this mountain shall the Lord of hosts make unto all people a feast of fat things, a feast of wines on the lees, of fat things full of marrow, of wines on the lees well refined.
7 And he will destroy in this mountain the face of the covering cast over all people, and the vail that is spread over all nations.
8 He will swallow up death in victory; and the Lord God will wipe away tears from off all faces; and the rebuke of his people shall he take away from off all the earth: for the Lord hath spoken it.
1 Був Лазар, котрий хворів, - з Віфанії, із поселення, де мешкала Марія і Марта, її сестра.
4 Ісус почув те і сказав: Це хвороба не на смерть, але на славу Божу, щоби прославився через неї Син Божий.
11 Повідавши це, відтак сказав їм: Лазар, приятель наш, заснув, але Я піду розбудити його.
15 І радію за вас, що Мене там не було, щоб ви увірували, але ходімо до нього.
17 Коли Ісус прийшов, то виявив, що Лазар уже чотири дні у гробі.
21 Тоді Марта сказала Ісусові: Господе! Якби Ти був тут, то не помер би мій брат;
22 Але й зараз відаю, що все, що Ти попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.
23 Ісус сказав їй: Воскресне твій брат.
24 Марта сказала Йому: Знаю, що воскресне у воскресіння, останнього дня.
25 Ісус сказав їй: Я є воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо й помре, - оживе;
26 І кожний живий, що вірує в Мене, не помре повік. Чи віриш цьому?
27 Вона сказала Йому: Так, Господе! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що приходить у світ оцей.
28 А Марія, коли прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, впала Йому до ніг і сказала Йому: Господе! Якби Ти був тут, не помер би мій брат.
29 Коли Ісус побачив її у сльозах, та юдеїв, які прийшли з нею і також плакали, Сам відчув жалощі в дусі, зворушений,
30 І сказав: Де ви поклали його?
31 А Ісус, страждаючи в Собі, прийшов до гробу. То була печера, і камінь лежав зверху.
32 Ісус сказав: Відкотіть каменя. Сестра померлого, Марта, сказала Йому: Господе! Зараз уже смердить, бо він чотири дні, як помер.
33 Ісус сказав їй: Чи не сказав Я тобі, що, коли будеш вірувати, побачиш славу Божу?
34 Тим часом, відкотили каменя від печери, де лежав померлий. А Ісус підвів очі до неба і сказав: Батьку! Дякую Тобі, що Ти почув Мене;
35 І Я знав, що Ти завжди почуєш Мене; але сказав це для народу, що тут стоїть, аби повірили, що Ти послав Мене.
36 Сказавши це, Він гукнув дужим голосом: Лазарю! Вийди!
37 І з'явився померлий, сповитий по руках і ногах поховальними запиналами, і обличчя його було підв'язане хустиною. Ісус сказав їм: Розв'яжіть його, нехай іде.
1 Now a certain man was sick, named Lazarus, of Bethany, the town of Mary and her sister Martha.
4 When Jesus heard that, he said, This sickness is not unto death, but for the glory of God,
7 Then after that saith he to his disciples, Let us go into Judæa again.
11 Our friend Lazarus sleepeth; but I go, that I may awake him out of sleep.
15 And I am glad for your sakes that I was not there, to the intent ye may believe; nevertheless let us go unto him.
17 Then when Jesus came, he found that he had lain in the grave four days already.
21 Then said Martha unto Jesus, Lord, if thou hadst been here, my brother had not died.
22 But I know, that even now, whatsoever thou wilt ask of God, God will give it thee.
23 Jesus saith unto her, Thy brother shall rise again.
24 Martha saith unto him, I know that he shall rise again in the resurrection at the last day.
25 Jesus said unto her, I am the resurrection, and the life: he that believeth in me, though he were dead, yet shall he live:
26 And whosoever liveth and believeth in me shall never die. Believest thou this?
27 She saith unto him, Yea, Lord: I believe that thou art the Christ, the Son of God, which should come into the world.
32 Then when Mary was come where Jesus was, and saw him, she fell down at his feet, saying unto him, Lord, if thou hadst been here, my brother had not died.
33 When Jesus therefore saw her weeping, and the Jews also weeping which came with her, he groaned in the spirit, and was troubled,
34 And said, Where have ye laid him?
38 Jesus therefore again groaning in himself cometh to the grave. It was a cave, and a stone lay upon it.
39 Jesus said, Take ye away the stone. Martha, the sister of him that was dead, saith unto him, Lord, by this time he stinketh: for he hath been dead four days.
40 Jesus saith unto her, Said I not unto thee, that, if thou wouldest believe, thou shouldest see the glory of God?
41 Then they took away the stone from the place where the dead was laid. And Jesus lifted up his eyes, and said, Father, I thank thee that thou hast heard me.
42 And I knew that thou hearest me always: but because of the people which stand by I said it, that they may believe that thou hast sent me.
43 And when he thus had spoken, he cried with a loud voice, Lazarus, come forth.
44 And he that was dead came forth, bound hand and foot with graveclothes: and his face was bound about with a napkin. Jesus saith unto them, Loose him, and let him go.
35 Тоді Ісус сказав їм: Ще на короткий час світло є з вами; ходіть, доки є світло, щоб не обгорнула вас пітьма; бо той, хто ходить у пітьмі, не знає, куди йде.
46 Я, світло, прийшов у світ, аби кожний, хто вірує в Мене, не залишився в пітьмі.
47 І якщо хтось почує Мої слова і не повірить, Я не суджу Його: бо Я прийшов не судити світ, але врятувати світ.
58 А той, хто відцурається од Мене і не прийме слів Моїх, має суддю собі: Слово, котре Я виповідав, воно буде судити його останнього дня;
35 Then Jesus said unto them, Yet a little while is the light with you. Walk while ye have the light, lest darkness come upon you: for he that walketh in darkness knoweth not whither he goeth.
46 I am come a light into the world, that whosoever believeth on me should not abide in darkness.
9 Бо заповіді.....всі єднаються в цьому слові: Люби ближнього свого, як самого себе.
11 Так учиняйте, знаючи час, що настала пора пробудитися нам зі сну. Бо нині ближче до нас порятунок, аніж тоді, коли ми увірували.
12 Ніч минула, а день наблизився: тож відкинемо справи пітьми і зодягнімося у зброю світла.
13 Як за дня, будемо поводитися доброчесно, не віддаючись ні бенкетам і пияцтву, ані перелюбові та розпусті, ні сваркам і заздрості;
14 але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!
11 ...now it is high time to awake out of sleep: for now is our salvation nearer than when we believed.
12 The night is far spent, the day is at hand: let us therefore cast off the works of darkness, and let us put on the armour of light.
13 Let us walk honestly, as in the day; not in rioting and drunkenness, not in chambering and wantonness, not in strife and envying.
14 But put ye on the Lord Jesus Christ, and make not provision for the flesh, to fulfil the lusts thereof.
1 Одкровення Ісуса Христа, котре дав Йому Бог, аби показати слугам Своїм, що невдовзі статися має.
1 The Revelation of Jesus Christ, which God gave unto him, to shew unto his servants things which must shortly come to pass;
7 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім.
7 He that hath an ear, let him hear what the Spirit saith unto the churches; To him that overcometh will I give to eat of the tree of life, which is in the midst of the paradise of God.
18 Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись, і білу одежу, щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити.
19 Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся!
20 Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною.
21 Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його.
22 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє.....
19 As many as I love, I rebuke and chasten: be zealous therefore, and repent.
20 Behold, I stand at the door, and knock: if any man hear my voice, and open the door, I will come in to him, and will sup with him, and he with me.
21 To him that overcometh will I grant to sit with me in my throne, even as I also overcame, and am set down with my Father in his throne.
26 А останній ворог - смерть - знищиться.
51 Повідую вам таємницю: не всі ми помремо, але всі перевтілимося.
52 Несподівано, в одну мить, при останній сурмі: бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перевтілимося.
53 Бо тлінному цьому належить одягтися в нетлінне, і смертному цьому - одягнутися в безсмертя.
54 А коли оце тлінне зодягнеться в нетлінне, і оце смертне зодягнеться в безсмертне, тоді справдиться слово написане: Поглинута смерть перемогою.
55 Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?
56 А жало смерти - гріх; а сила гріха - Закон.
57 Дяка Богові, що дарував нам перемогу Господом нашим Ісусом Христом!
58 Отож, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди майте успіх у справі Господній, знаючи, що праця ваша не марна перед Господом.
26 The last enemy that shall be destroyed is death.
55 O death, where is thy sting? O grave, where is thy victory?
56 The sting of death is sin; and the strength of sin is the law.
57 But thanks be to God, which giveth us the victory through our Lord Jesus Christ.
58 Therefore, my beloved brethren, be ye stedfast, unmoveable, always abounding in the work of the Lord, forasmuch as ye know that your labour is not in vain in the Lord.
Дійсне життя вічне
Життя вічне. Ми повинні збагнути цей факт і почати його демонструвати. Життя й доброта безсмертні.
Life is eternal. We should find this out, and begin the demonstration thereof. Life and goodness are immortal.
Сутність людини духовна
Духовна людина є образ або ідея Бога, ідея, яка не може бути ні втрачена, ні відокремлена від свого божественного Принципу.
Spiritual man is the image or idea of God, an idea which cannot be lost nor separated from its divine Principle.
Бог, божественне добро, не вбиває людину, щоби дати їй вічне Життя, тому що тільки Бог є життям людини. Бог одночасно є і центром і всім оточенням буття. Вмирає тільки зло; добро не вмирає.
God, divine good, does not kill a man in order to give him eternal Life, for God alone is man's life. God is at once the centre and circumference of being. It is evil that dies; good dies not.
Перебування в Житті
Суть сказаного Ісусом у його словах: «Віруючий у мене не побачить смерті».
Інакше кажучи: той, хто осягає дійсне уявлення про Життя, той втрачає своє вірування в смерть. Той, хто має дійсне поняття про добро, втрачає всяке уявлення про зло, і це вводить його в безсмертну реальність Духа. Він перебуває в Житті — житті, отриманому не від тіла, нездатного підтримувати життя, а від Істини, що розбудовує свою власну безсмертну ідею. Ісус дав правильне розуміння буття, яке приносить нескінченні благословення смертним.
Jesus said substantially, "He that believeth in me shall not see death." That is, he who perceives the true idea of Life loses his belief in death. He who has the true idea of good loses all sense of evil, and by reason of this is being ushered into the undying realities of Spirit. Such a one abideth in Life, — life obtained not of the body incapable of supporting life, but of Truth, unfolding its own immortal idea.
Закінченість Науки
Визнання, що людина є подоба самого Бога, дає людині волю опанувати нескінченними ідеями. Таке переконання закриває двері перед смертю й широко відкриває їх безсмертю. Розуміння і визнання Духа зрештою прийде, і ми вчинимо правильно, якщо використовуємо відведений нам час для розв’язку таємниць буття через збагнення божественного Принципу. На разі ми не знаємо, що таке людина, але ми безсумнівно взнаємо, що людина відображає Бога.
The admission to one's self that man is God's own likeness sets man free to master the infinite idea. This conviction shuts the door on death, and opens it wide towards immortality. The understanding and recognition of Spirit must finally come, and we may as well improve our time in solving the mysteries of being through an apprehension of divine Principle. At present we know not what man is, but we certainly shall know this when man reflects God.
Воскресіння мертвих
Ісус сказав про Лазаря: «Лазар, друг наш, заснув, але я йду розбудити його». Ісус воскресив Лазаря розумінням того, що Лазар ніколи не вмирав, а не визнанням того, що його тіло було мертве, а потім стало знову живим. Якби Ісус вірив, що Лазар жив у своєму тілі або вмер, то Вчитель перебував би на тому ж рівні вірування, як ті, що поховали тіло, і він не зміг би воскресити його.
Jesus said of Lazarus: "Our friend Lazarus sleepeth; but I go, that I may awake him out of sleep." Jesus restored Lazarus by the understanding that Lazarus had never died, not by an admission that his body had died and then lived again. Had Jesus believed that Lazarus had lived or died in his body, the Master would have stood on the same plane of belief as those who buried the body, and he could not have resuscitated it.
Ідентичність не втрачена
Матеріальне тіло й матеріальний розум минущі, а реальна людина духовна і вічна. Завдяки цьому поясненню ідентичність реальної людини виявляється, а не втрачається, тому, що так пізнається усвідомлена нескінченність і ідентичність кожної сутності, що продовжують перебувати незмінними. Людина не може втратити що-небудь реальне, якщо Бог є все і Він навічно належить людині. Уявлення, що розум перебуває в матерії й що так звані насолоди і страждання — народження, гріх, хвороба і смерть матерії — реальні, є смертним віруванням; і тільки ці вірування — от і все, що буде втрачено.
Наука буття показує людину такою ж досконалою, як і її досконалий Батько, тому що Душа, або Розум, духовної людини є Бог, божественний Принцип усього існуючого, і тому, що цією реальною людиною керує Душа, а не почуття, закон Духу, а не так звані закони матерії.
The material body and mind are temporal, but the real man is spiritual and eternal. The identity of the real man is not lost, but found through this explanation; for the conscious infinitude of existence and of all identity is thereby discerned and remains unchanged. It is impossible that man should lose aught that is real, when God is all and eternally his. The notion that mind is in matter, and that the so-called pleasures and pains, the birth, sin, sickness, and death of matter, are real, is a mortal belief; and this belief is all that will ever be lost.
The Science of being reveals man as perfect, even as the Father is perfect, because the Soul, or Mind, of the spiritual man is God, the divine Principle of all being, and because this real man is governed by Soul instead of sense, by the law of Spirit, not by the so-called laws of matter.
Смертність переможена
Смерть — лише інша фаза мрії-сну про те, що існування може бути матеріальним. Ніщо не може порушити гармонію буття або припинити існування людини в Науці. Людина все та ж і до й після перелому кістки або страти на гільйотині. Якщо людині ніколи не призначено перемогти смерть, то чому Св. Писання говорить: «Останній же ворог винищиться — смерть»? Зміст цих слів Євангелія показує, що ми досягаємо перемоги над смертю в тій мірі, у якій ми переможемо гріх.
Death is but another phase of the dream that existence can be material. Nothing can interfere with the harmony of being nor end the existence of man in Science. Man is the same after as before a bone is broken or the body guillotined. If man is never to overcome death, why do the Scriptures say, "The last enemy that shall be destroyed is death"? The tenor of the Word shows that we shall obtain the victory over death in proportion as we overcome sin.
Духовне піднесення
Фізичний стан Ісуса після того, що здавалося смертю не змінився, і потім сталося Його піднесення над усіма матеріальними умовами; і це піднесення пояснило його вознесіння й безпомилково розкрило як випробування, так і прогрес по ту сторону могили.
Jesus' unchanged physical condition after what seemed to be death was followed by his exaltation above all material conditions; and this exaltation explained his ascension, and revealed unmistakably a probationary and progressive state beyond the grave.
Майбутнє очищення
Якби зміна, називана смертю, знищувала вірування в гріх, хворобу і смерть, то щастя досягалося б у момент розчинення й залишалося б навіки незмінним; але це не так.
Досконалість досягається тільки досконалістю. Неправедні залишаться неправедними, поки Христос, Істина, у божественній Науці не вилучить усе неуцтво й увесь гріх.
Гріх карається
Гріх і омана, які володіють нами в момент смерті, не зникають у ту саму мить, але тривають доти, поки не вмруть ці омани. Для того щоби бути цілком духовним, людина повинна бути безгрішною, і вона стає такою тільки тоді, коли досягає досконалості.
Якщо вбивця при здійсненні свого злочину й сам буде вбитий, то це не означає, що він відмовляється тим самим від гріха. Він не стане духовнішим від вірування в те, що його тіло вмерло, коли довідається, що його жорстокий розум не вмер. Його думки не стануть чистішими, поки зло не буде обеззброєно добром. Його тіло так само матеріальне, як і його розум, і навпаки. Серйозна помилка припускати, що гріх прощений, коли від нього ще не відмовилися, що щастя може бути справжнім серед гріха, що так звана смерть тіла звільняє від гріха й що Боже прощення полягає в чомусь іншому, крім знищення гріха.
Ми знаємо, що все зміниться «у мить ока», коли пролунає остання сурма; але цей останній заклик мудрості зможе пролунати тільки, якщо смертні поступляться кожному меншому заклику до розвитку християнських якостей. Смертним не слід уявляти, що, випробувавши вірування в смерть, вони пробудяться до блаженного буття.
Порятунок і випробування
Загальний порятунок ґрунтується на прогресі і випробуваннях і без них він недосяжний. Рай, це не фізичне місце, але божественний стан Розуму, у якому всі прояви Розуму гармонічні й безсмертні, тому що в ньому немає гріха і виявляється, що людина не має своєї власної праведності, а має «розум Господній», як говорить Св. Писання.
«Коли.. упаде дерево.., там воно й залишиться, куди впаде». Так ми читаємо в книзі Еклесіяста 11:3. Цей текст перетворився в приказку: «Куди дерево хилилося, туди й повалилося». Якою засне людина, такою вона і прокинеться. Якою смерть застане смертну людину, такою вона й буде після смерті, поки митарства й духовний розвиток не приведуть до необхідних змін.
If the change called death destroyed the belief in sin, sickness, and death, happiness would be won at the moment of dissolution, and be forever permanent; but this is not so. Perfection is gained only by perfection. They who are unrighteous shall be unrighteous still, until in divine Science Christ, Truth, removes all ignorance and sin.
The sin and error which possess us at the instant of death do not cease at that moment, but endure until the death of these errors. To be wholly spiritual, man must be sinless, and he becomes thus only when he reaches perfection. The murderer, though slain in the act, does not thereby forsake sin. He is no more spiritual for believing that his body died and learning that his cruel mind died not. His thoughts are no purer until evil is disarmed by good. His body is as material as his mind, and vice versa.
The suppositions that sin is pardoned while unforsaken, that happiness can be genuine in the midst of sin, that the so-called death of the body frees from sin, and that God's pardon is aught but the destruction of sin, — these are grave mistakes. We know that all will be changed "in the twinkling of an eye," when the last trump shall sound; but this last call of wisdom cannot come till mortals have already yielded to each lesser call in the growth of Christian character. Mortals need not fancy that belief in the experience of death will awaken them to glorified being.
Universal salvation rests on progression and probation, and is unattainable without them. Heaven is not a locality, but a divine state of Mind in which all the manifestations of Mind are harmonious and immortal, because sin is not there and man is found having no righteousness of his own, but in possession of "the mind of the Lord," as the Scripture says.
Терпіння й остаточна досконалість
Божественна вимога: «Будьте досконалі», — наукова, і необхідні людські кроки, що ведуть до досконалості. Послідовні ті, хто, пильнуючи й молячись, «побіжать, і не втомляться, підуть, і не ослабнуть», — ті, хто скоро досягнуть успіху в добрі й утримають досягнуте або ті, хто просуваються повільно, але не падають духом. Бог вимагає досконалості, але не раніше, чим буде закінчена боротьба між Духом і плоттю і здобута перемога. Неправильно перестати їсти, пити або одягатися, поки крок за кроком, не будуть досягнуті духовні реалії існування. Коли ми терпляче чекаємо Бога й чесно шукаємо Істину, Бог указує нам шлях. Недосконалі смертні повільно осягають кінцеву мету — необхідність духовної досконалості; але правильно почати і продовжувати боротьбу, щоби демонстрацією зцілення розв’язати велику проблему буття, — значить зробити вже багато.
When we wait patiently on God and seek Truth righteously, He directs our path. Imperfect mortals grasp the ultimate of spiritual perfection slowly; but to begin aright and to continue the strife of demonstrating the great problem of being, is doing much.
Наш шлях до небес
Авторка цієї книги — Першовідкривачка Християнської Науки, почувала що шлях не такий важкий, коли вона, подумки спрямовувалася до високої мети, завжди маючи її перед очима, а не коли вона рахувала свої кроки, намагаючись досягти її. Якщо ціль бажана, то очікування й надія прискорюють наш прогрес. Боротьба за Істину не знесилює нас, а робить сильнішими; вона не стомлює, а дає нам відпочинок. Якби вірування в смерть було знищене й було досягнуте розуміння, що смерті не існує, то це стало б
«деревом життя», що упізнається по його плодах. Людина повинна з неослабною енергією відновляти свої зусилля й бачити безглуздя лицемірства, переконуючись у необхідності «виробляти свій порятунок». Коли зрозуміють, що хвороба не може припинити життя й що смерть не рятує смертних від гріха або хвороби, те це животворяще розуміння приведе до відновлення життя. Воно переможе й бажання вмерти, й острах смерті і таким чином знищить великий страх, що тяжіє над смертним існуванням.
When it is learned that disease cannot destroy life, and that mortals are not saved from sin or sickness by death, this understanding will quicken into newness of life. It will master either a desire to die or a dread of the grave, and thus destroy the great fear that besets mortal existence.
Прозріння
Життя — реальне, а смерть — це ілюзія. Розкриття фактів Душі за прикладом Ісуса Христа перетворює похмурі видіння матеріального почуття в гармонію й безсмертя. Привілей людини в цю піднесену годину — довести слова нашого Вчителя: «Хто дотримується слова мого, той не побачить смерті повік». Звільнити думку від фіктивних сподівань і від свідчень матерії, щоби виявилися духовні факти буття, — от наша превелика мета; досягши її, ми зметемо помилкове й дамо місце реальному. І так ми зможемо спорудити в істині храм, або тіло, «якого архітектор, будівельник і творець Бог».
АМІНЬ! АМІНЬ! та АМІНЬ!
Life is real, and death is the illusion. ... Man's privilege at this supreme moment is to prove the words of our Master: "If a man keep my saying, he shall never see death." To divest thought of false trusts and material evidences in order that the spiritual facts of being may appear, — this is the great attainment by means of which we shall sweep away the false and give place to the true. Thus we may establish in truth the temple, or body, "whose builder and maker is God."
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442