Неділя 16 лютого, 2025
“Іісус же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.”
“Jesus said unto him, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind.”
1. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!
2. Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!
3. Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
4. Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.
13. Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,
18. що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!
20. Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21. Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!
22. Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!
1. Bless the Lord, O my soul: and all that is within me, bless his holy name.
2. Bless the Lord, O my soul, and forget not all his benefits:
3. Who forgiveth all thine iniquities; who healeth all thy diseases;
4. Who redeemeth thy life from destruction; who crowneth thee with lovingkindness and tender mercies.
13. Like as a father pitieth his children, so the Lord pitieth them that fear him.
18. To such as keep his covenant, and to those that remember his commandments to do them.
20. Bless the Lord, ye his angels, that excel in strength, that do his commandments, hearkening unto the voice of his word.
21. Bless ye the Lord, all ye his hosts; ye ministers of his, that do his pleasure.
22. Bless the Lord, all his works in all places of his dominion: bless the Lord, O my soul.
УРОК ПРОПОВІДЬ
23 І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.
23 And Jesus went about all Galilee, teaching in their synagogues, and preaching the gospel of the kingdom, and healing all manner of sickness and all manner of disease among the people.
17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі..., а сила Господня готова була вздоровляти їх,
18 і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був,
19 Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.
20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!
21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?
22 Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?
23 Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?
24 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.
17 And it came to pass on a certain day, as he was teaching, that there were Pharisees and doctors of the law sitting by,
18 And, behold, men brought in a bed a man which was taken with a palsy:
19 And when they could not find by what way they might bring him in because of the multitude, they went upon the housetop, and let him down through the tiling with his couch into the midst before Jesus.
20 And when he saw their faith, he said unto him, Man, thy sins are forgiven thee.
21 And the scribes and the Pharisees began to reason, saying, Who is this which speaketh blasphemies? Who can forgive sins, but God alone?
22 But when Jesus perceived their thoughts, he answering said unto them, What reason ye in your hearts?
23 Whether is easier, to say, Thy sins be forgiven thee; or to say, Rise up and walk?
24 But that ye may know that the Son of man hath power upon earth to forgive sins, (he said unto the sick of the palsy,) I say unto thee, Arise, and take up thy couch, and go into thine house.
25 And immediately he rose up before them, and took up that whereon he lay, and departed to his own house, glorifying God.
22 І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його,
23 Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.
24 А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
25 А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
28 Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
29 А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...
31 І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
32 Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.
33 А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!
22 And straightway Jesus constrained his disciples to get into a ship, and to go before him unto the other side,
23 …and when the evening was come, he was there alone.
24 But the ship was now in the midst of the sea, tossed with waves: for the wind was contrary.
25 And in the fourth watch of the night Jesus went unto them, walking on the sea.
26 And when the disciples saw him walking on the sea, they were troubled, saying, It is a spirit; and they cried out for fear.
27 But straightway Jesus spake unto them, saying, Be of good cheer; it is I; be not afraid.
28 And Peter answered him and said, Lord, if it be thou, bid me come unto thee on the water.
29 And he said, Come. And when Peter was come down out of the ship, he walked on the water, to go to Jesus.
30 But when he saw the wind boisterous, he was afraid; and beginning to sink, he cried, saying, Lord, save me.
31 And immediately Jesus stretched forth his hand, and caught him, and said unto him, O thou of little faith, wherefore didst thou doubt?
32 And when they were come into the ship, the wind ceased.
33 Then they that were in the ship came and worshipped him, saying, Of a truth thou art the Son of God.
1 забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.
2 І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.
3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.
4 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі.
5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!
6 А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...
7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!
8 Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.
9 А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння. !
14 І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,
15 і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.
16 Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його.
17 А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!
18 Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!
19 Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?
20 А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!
1 Jesus taketh Peter, James, and John his brother, and bringeth them up into an high mountain apart,
2 And was transfigured before them: and his face did shine as the sun, and his raiment was white as the light.
3 And, behold, there appeared unto them Moses and Elias talking with him.
4 Then answered Peter, and said unto Jesus, Lord, it is good for us to be here: if thou wilt, let us make here three tabernacles; one for thee, and one for Moses, and one for Elias.
5 While he yet spake, behold, a bright cloud overshadowed them: and behold a voice out of the cloud, which said, This is my beloved Son, in whom I am well pleased; hear ye him.
6 And when the disciples heard it, they fell on their face, and were sore afraid.
7 And Jesus came and touched them, and said, Arise, and be not afraid.
8 And when they had lifted up their eyes, they saw no man, save Jesus only.
9 And as they came down from the mountain, Jesus charged them, saying, Tell the vision to no man,
14 And when they were come to the multitude, there came to him a certain man, kneeling down to him, and saying,
15 Lord, have mercy on my son: for he is lunatick, and sore vexed: for ofttimes he falleth into the fire, and oft into the water.
16 And I brought him to thy disciples, and they could not cure him.
17 Then Jesus answered and said, O faithless and perverse generation, how long shall I be with you? how long shall I suffer you? bring him hither to me.
18 And Jesus rebuked the devil; and he departed out of him: and the child was cured from that very hour.
19 Then came the disciples to Jesus apart, and said, Why could not we cast him out?
20 And Jesus said unto them, Because of your unbelief: for verily I say unto you, If ye have faith as a grain of mustard seed, ye shall say unto this mountain, Remove hence to yonder place; and it shall remove; and nothing shall be impossible unto you.
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.
7 А Він їм відказав:
8 ..ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас,
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,
11 та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!
2 …after that he through the Holy Ghost had given commandments unto the apostles whom he had chosen:
3 To whom also he shewed himself alive after his passion by many infallible proofs, being seen of them forty days, and speaking of the things pertaining to the kingdom of God:
7 And he said unto them,
8 …ye shall receive power, after that the Holy Ghost is come upon you:
9 And when he had spoken these things, while they beheld, he was taken up; and a cloud received him out of their sight.
10 And while they looked stedfastly toward heaven as he went up, behold, two men stood by them in white apparel;
11 Which also said, Ye men of Galilee, why stand ye gazing up into heaven? this same Jesus, which is taken up from you into heaven, shall so come in like manner as ye have seen him go into heaven.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
8 Blessed are the pure in heart: for they shall see God.
21 Бо Божеє Царство всередині вас!
21 …behold, the kingdom of God is within you.
Душа — Дух, є Бог, незмінний і вічний; людина співіснує з Душею — Богом, і відображає Душу — Бога, тому що людина є образ Божий.
Soul, or Spirit, is God, unchangeable and eternal; and man coexists with and reflects Soul, God, for man is God's image.
Як характерний ідеал Істини, Христос Ісус прийшов дати відсіч омані рабинів і всьому гріху, всім хворобам і смерті — указати шлях Істини й Життя. Цей ідеал був продемонстрований протягом усього земного шляху Ісуса, показуючи різницю між породженням Душі й матеріальних почуттів, Істини й омани.
As the individual ideal of Truth, Christ Jesus came to rebuke rabbinical error and all sin, sickness, and death, — to point out the way of Truth and Life. This ideal was demonstrated throughout the whole earthly career of Jesus, showing the difference between the offspring of Soul and of material sense, of Truth and of error.
Царство Боже усередині нас
Говорячи про дітей Божих, а не про дітей людських, Ісус сказав: «Царство Боже усередині вас», тобто в справжній людині панують Істина і Любов, показуючи, що людина за образом і подобою Божою є непадшою і вічною.
When speaking of God's children, not the children of men, Jesus said, "The kingdom of God is within you;" that is, Truth and Love reign in the real man, showing that man in God's image is unfallen and eternal.
Нас звичайно вчать, що існує людська душа, яка грішить і духовно гине, — що душа може загинути і все-таки бути безсмертною. Якби Душа могла грішити, Дух, Душа, був би плоттю, а не Духом.
We are commonly taught that there is a human soul which sins and is spiritually lost, — that soul may be lost, and yet be immortal. If Soul could sin, Spirit, Soul, would be flesh instead of Spirit.
Душа є божественний Принцип людини, і вона ніколи не грішить, — звідси й безсмертя Душі. У Науці ми довідуємося, що грішить матеріальне почуття, а не Душа; і виявляється, що губиться почуття гріха, а не грішна душа.
Soul is the divine Principle of man and never sins, — hence the immortality of Soul. In Science we learn that it is material sense, not Soul, which sins; and it will be found that it is the sense of sin which is lost, and not a sinful soul.
Його справи були маніфестацією Науки, що перемагає фіктивні домагання матеріальних почуттів і матеріальних законів.
Jesus walked on the waves, fed the multitude, healed the sick, and raised the dead in direct opposition to material laws. His acts were the demonstration of Science, overcoming the false claims of material sense or law.
Законів матерії не існує
Порушуючи який-небудь уявний закон, ви говорите, що це небезпечно. Цей страх і є сама небезпека, і він приводить до фізичних наслідків. У дійсності ми не можемо страждати від порушення чого б то ні було, за винятком порушення морального, духовного закону. Так звані закони смертного вірування скасовуються розумінням, що Душа безсмертна й що смертний розум не може встановлювати час появи, тривалість або різновид хвороби, від якої смертні вмирають. Бог — Законодавець, але Він не автор варварських законів. У нескінченному Житті й Любові немає ні хвороби, ні гріха, ні смерті, і Святе Писання проголошує, що ми живемо, рухаємося і існуємо в безмежному Богові.
When infringing some supposed law, you say that there is danger. This fear is the danger and induces the physical effects. We cannot in reality suffer from breaking anything except a moral or spiritual law. The so-called laws of mortal belief are destroyed by the understanding that Soul is immortal, and that mortal mind cannot legislate the times, periods, and types of disease, with which mortals die. God is the lawmaker, but He is not the author of barbarous codes. In infinite Life and Love there is no sickness, sin, nor death, and the Scriptures declare that we live, move, and have our being in the infinite God.
Зневага Ісуса до матерії
Принцип і докази Християнства пізнаються духовним почуттям. Вони представлені у свідченнях Ісуса, які показують шляхом зцілення хворих, вигнання зла і знищення смерті
— «останнього ворога, який винищиться», зневагу Ісуса до матерії й до її так званих законів.
Знаючи, що Душа і її властивості вічно розкриваються через людину, Учитель зціляв хворих, давав зір сліпим, слух глухим, здорові ноги кульгавим, проявляючи в такий спосіб наукову дію божественного Розуму на людські розуми й тіла й даючи краще розуміння Душі й порятунку. Ісус зціляв від хвороб і гріха у такий самий метафізичний спосіб.
The Principle and proof of Christianity are discerned by spiritual sense. They are set forth in Jesus' demonstrations, which show — by his healing the sick, casting out evils, and destroying death, "the last enemy that shall be destroyed," — his disregard of matter and its so-called laws.
Knowing that Soul and its attributes were forever manifested through man, the Master healed the sick, gave sight to the blind, hearing to the deaf, feet to the lame, thus bringing to light the scientific action of the divine Mind on human minds and bodies and giving a better understanding of Soul and salvation. Jesus healed sickness and sin by one and the same metaphysical process.
Людина не є матеріальним помешканням для Душі; вона сама по собі духовна.
Man is not a material habitation for Soul; he is himself spiritual.
Вірування, що Бог живе в матерії — пантеїзм. Необхідно відмовитися від помилкових тверджень, що Душа перебуває в тілі, Розум у матерії, а добро в злі, і більше їх не повторювати; а якщо цього не зробити, то Бог залишиться прихованим від людства і смертні будуть продовжувати грішити, не знаючи, що вони грішать, будуть покладатися на матерію, а не на Дух, будуть спотикатися й кульгати, падати від сп’яніння, марніти від хвороб — усе це внаслідок своєї сліпоти, своїх неправильних переконань про зв'язок Бога й людини.
The belief that God lives in matter is pantheistic. The error, which says that Soul is in body, Mind is in matter, and good is in evil, must unsay it and cease from such utterances; else God will continue to be hidden from humanity, and mortals will sin without knowing that they are sinning, will lean on matter instead of Spirit, stumble with lameness, drop with drunkenness, consume with disease, — all because of their blindness, their false sense concerning God and man.
Чи любиш ти «Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм»? Це веління містить у собі багато чого, а саме, відмову від усіх суто матеріальних відчуттів, прихильностей і поклоніння.
Dost thou "love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind"? This command includes much, even the surrender of all merely material sensation, affection, and worship.
Подвійність Сина
Невидимий Христос був схований від сприйняття так званими особистими почуттями, тоді як Ісус з’явився як тілесна істота. Ця подвійність невидимого і видимого, духовного й матеріального, вічного Христа й тілесного Ісуса в плоті тривала до Вознесіння Вчителя, коли людське, матеріальне поняття, або Ісус, зникло, тоді як духовне я, або Христос, продовжує існувати у вічному порядку божественної Науки, рятуючи світ від гріха, як це завжди робить Христос, й робив навіть і до того, як чоловік Ісус з’явився смертним у плоті.
The invisible Christ was imperceptible to the so-called personal senses, whereas Jesus appeared as a bodily existence. This dual personality of the unseen and the seen, the spiritual and material, the eternal Christ and the corporeal Jesus manifest in flesh, continued until the Master's ascension, when the human, material concept, or Jesus, disappeared, while the spiritual self, or Christ, continues to exist in the eternal order of divine Science, taking away the sins of the world, as the Christ has always done, even before the human Jesus was incarnate to mortal eyes.
Знову знайдений рай
Через розпізнання духовної протилежності матеріальному, — а саме, через Христа — шлях Істини, людина знову відкриє ключем божественної Науки браму раю, закриту людськими віруваннями, і побачить себе не занепалою, а праведною, чистою і вільною, не маючою потреби в гороскопах і в прогнозах погоди, щоби довідатися про перспективи свого життя, не маючою потреби у вивченні френології, щоби довідатися наскільки вона є людиною.
Вирішене питання
Панування Розуму над усім всесвітом, включаючи людину, не є більше спірним питанням, — воно є Наукою, котру демонструють. Зціленням від хвороби і гріха та руйнуванням основ смерті Ісус дав наочний доказ божественного Принципу й могутності безсмертного Розуму.
Through discernment of the spiritual opposite of materiality, even the way through Christ, Truth, man will reopen with the key of divine Science the gates of Paradise which human beliefs have closed, and will find himself unfallen, upright, pure, and free, not needing to consult almanacs for the probabilities either of his life or of the weather, not needing to study brainology to learn how much of a man he is.
Mind's control over the universe, including man, is no longer an open question, but is demonstrable Science. Jesus illustrated the divine Principle and the power of immortal Mind by healing sickness and sin and destroying the foundations of death.
Вищі статути
Істина немає початку. Божий Розум — це Душа людини, і він дає людині панування над усім. Людина не була створена на матеріальній основі; їй не було запропоновано коритися матеріальним законам, яких Дух ніколи не створював; її світ у духовних законах, у вищому законі Розуму.
Truth has no beginning. The divine Mind is the Soul of man, and gives man dominion over all things. Man was not created from a material basis, nor bidden to obey material laws which Spirit never made; his province is in spiritual statutes, in the higher law of Mind.
Будемо вчитися в реального і вічного й готуватися до царювання Духа, до Царства Небесного, — пануванню і правлінню всесвітньої гармонії, яка не може бути втрачена й не може залишатися прихованою назавжди.
Let us learn of the real and eternal, and prepare for the reign of Spirit, the kingdom of heaven, — the reign and rule of universal harmony, which cannot be lost nor remain forever unseen.
ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ. Панування гармонії в божественній Науці; сфера безпомилкового, вічного і всемогутнього Розуму; атмосфера Духу, де Душа є вищою за все.
АМІНЬ! АМІНЬ! та АМІНЬ!
Kingdom of Heaven. The reign of harmony in divine Science; the realm of unerring, eternal, and omnipotent Mind; the atmosphere of Spirit, where Soul is supreme.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442