Неділя 2 лютого, 2025
“тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.”
“All things work together for good to them that love God.”
7. Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!
8. Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!
9. Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.
10. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.
11. Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!
12. Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.
7. Beloved, let us love one another: for love is of God; and every one that loveth is born of God, and knoweth God.
8. He that loveth not knoweth not God; for God is love.
9. In this was manifested the love of God toward us, because that God sent his only begotten Son into the world, that we might live through him.
10. Herein is love, not that we loved God, but that he loved us, and sent his Son to be the propitiation for our sins.
11. Beloved, if God so loved us, we ought also to love one another.
12. No man hath seen God at any time. If we love one another, God dwelleth in us, and his love is perfected in us.
УРОК ПРОПОВІДЬ
3 Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!
3 The Lord hath appeared of old unto me, saying, Yea, I have loved thee with an everlasting love: therefore with lovingkindness have I drawn thee.
1 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти,
2 і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.
1 Be ye therefore followers of God, as dear children;
2 And walk in love, as Christ also hath loved us, and hath given himself for us an offering and a sacrifice to God for a sweetsmelling savour.
1 І пішов був чоловік з Юдиного Віфлеєму мешкати в моавських полях, він і жінка та двоє синів його.
2 А ім'я тому чоловікові Елімелех, а ім'я жінці його Ноомі; і ім'я двох синів його Махлон і Кілйон, ефратяни з Віфлеєму Юдиного. І прийшли вони на моавські поля, та й залишилися.
3 І помер Елімелех, муж Ноомі, і зосталася вона та два їхні сини.
4 І взяли вони собі за жінок моавітянок, ім'я одній Орпа, а ім'я другій Рут. І сиділи вони там близько десяти літ.
5 І повмирали й вони обоє, Махлон та Кілйон. І позосталася та жінка по двох дітях своїх та по чоловікові своєму.
6 І встала вона та невістки її, і вернулися з моавських піль, бо почула на моавському полі, що Господь згадав про народ Свій, даючи їм хліба.
8 І сказала Ноомі до двох своїх невісток: Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною.
14 І підняли вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекруху, а Рут пригорнулася до неї.
15 І сказала Ноомі: Ось зовиця твоя вернулася до народу свого та до богів своїх, вернися й ти за зовицею своєю!
16 А Рут відказала: Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій мій Бог.
19 І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму.
1 …a certain man of Beth-lehem-judah went to sojourn in the country of Moab, he, and his wife, and his two sons.
2 And the name of the man was Elimelech, and the name of his wife Naomi, and the name of his two sons Mahlon and Chilion, Ephrathites of Beth-lehem-judah. And they came into the country of Moab, and continued there.
3 And Elimelech Naomi’s husband died; and she was left, and her two sons.
4 And they took them wives of the women of Moab; the name of the one was Orpah, and the name of the other Ruth: and they dwelled there about ten years.
5 And Mahlon and Chilion died also both of them; and the woman was left of her two sons and her husband.
6 Then she arose with her daughters in law, that she might return from the country of Moab: for she had heard in the country of Moab how that the Lord had visited his people in giving them bread.
8 And Naomi said unto her two daughters in law, Go, return each to her mother’s house: the Lord deal kindly with you, as ye have dealt with the dead, and with me.
14 …and Orpah kissed her mother in law; but Ruth clave unto her.
16 And Ruth said, Intreat me not to leave thee, or to return from following after thee: for whither thou goest, I will go; and where thou lodgest, I will lodge: thy people shall be my people, and thy God my God:
19 So they two went until they came to Beth-lehem.
1 А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового роду, а ім'я йому Боаз.
2 І сказала моавітянка Рут до Ноомі: Піду но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в очах знайду милість. А та їй сказала: Іди, моя дочко!
8 І сказав Боаз до Рут: Ото чуєш, дочко моя, не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівчат.
9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти підеш за ними. Ось я наказав слугам не займати тебе. А як спрагнеш, то підеш до начинь, та й нап'єшся з того, що поначерпують слуги!
10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: Чому знайшла я милість в очах твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа?
11 І відповів Боаз і сказав їй: Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекрухою по смерті твого чоловіка, і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.
12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його!
1 And Naomi had a kinsman of her husband’s, a mighty man of wealth, of the family of Elimelech; and his name was Boaz.
2 And Ruth the Moabitess said unto Naomi, Let me now go to the field, and glean ears of corn after him in whose sight I shall find grace. And she said unto her, Go, my daughter.
8 Then said Boaz unto Ruth, Hearest thou not, my daughter? Go not to glean in another field, neither go from hence, but abide here fast by my maidens:
9 Let thine eyes be on the field that they do reap, and go thou after them: have I not charged the young men that they shall not touch thee? and when thou art athirst, go unto the vessels, and drink of that which the young men have drawn.
10 Then she fell on her face, and bowed herself to the ground, and said unto him, Why have I found grace in thine eyes, that thou shouldest take knowledge of me, seeing I am a stranger?
11 And Boaz answered and said unto her, It hath fully been shewed me, all that thou hast done unto thy mother in law since the death of thine husband: and how thou hast left thy father and thy mother, and the land of thy nativity, and art come unto a people which thou knewest not heretofore.
12 The Lord recompense thy work, and a full reward be given thee of the Lord God of Israel, under whose wings thou art come to trust.
13 І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона породила сина.
17 А сусідки назвали ім'я йому, говорячи: Народився син для Ноомі! І назвали ім'я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.
13 So Boaz took Ruth, and she was his wife: and when he went in unto her, the Lord gave her conception, and she bare a son.
17 And the women her neighbours gave it a name, saying, There is a son born to Naomi; and they called his name Obed: he is the father of Jesse, the father of David.
16 Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!
17 Любов удосконалюється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі й ми на цім світі.
18 Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.
19 Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив.
16 God is love; and he that dwelleth in love dwelleth in God, and God in him.
17 Herein is our love made perfect, that we may have boldness in the day of judgment: because as he is, so are we in this world.
18 There is no fear in love; but perfect love casteth out fear: because fear hath torment. He that feareth is not made perfect in love.
19 We love him, because he first loved us.
31 ... промовляє Ісус: ...
34 Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
35 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
31 Jesus said,
34 A new commandment I give unto you, That ye love one another; as I have loved you, that ye also love one another.
35 By this shall all men know that ye are my disciples, if ye have love one to another.
23 Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
24 І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.
23 Let us hold fast the profession of our faith without wavering; (for he is faithful that promised;)
24 And let us consider one another to provoke unto love and to good works:
8 Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.
9 Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення.
10 Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.
11 Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!
12 Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань....
8 Finally, be ye all of one mind, having compassion one of another, love as brethren, be pitiful, be courteous:
9 Not rendering evil for evil, or railing for railing: but contrariwise blessing; knowing that ye are thereunto called, that ye should inherit a blessing.
10 For he that will love life, and see good days, let him refrain his tongue from evil, and his lips that they speak no guile:
11 Let him eschew evil, and do good; let him seek peace, and ensue it.
12 For the eyes of the Lord are over the righteous, and his ears are open unto their prayers:
2 пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по- Божому, не для брудної наживи, а ревно,
3 не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір.
4 А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави.
2 Feed the flock of God which is among you, taking the oversight thereof, not by constraint, but willingly; not for filthy lucre, but of a ready mind;
3 Neither as being lords over God’s heritage, but being ensamples to the flock.
4 And when the chief Shepherd shall appear, ye shall receive a crown of glory that fadeth not away.
«Бог є Любов». Про більше ми не можемо просити, вище не можемо шукати, далі не можемо йти.
"God is Love." More than this we cannot ask, higher we cannot look, farther we cannot go.
Любов до Бога й до людині є дійсним стимулом як для зцілення, так і для викладання. Любов надихає, опромінює, указує шлях і веде за собою. Правильні спонукання окриляють думку й повідомляють словам і учинкам силу і волю. Любов — жриця при вівтарі Істини. Терпляче чекайте, поки божественна Любов не «зворушить води» смертного розуму й не сформує ідеальну концепцію. «Терпіння ж повинне мати досконалу дію».
Love for God and man is the true incentive in both healing and teaching. Love inspires, illumines, designates, and leads the way. Right motives give pinions to thought, and strength and freedom to speech and action. Love is priestess at the altar of Truth. Wait patiently for divine Love to move upon the waters of mortal mind, and form the perfect concept. Patience must "have her perfect work."
Любов безстороння і всеосяжна у своїй доступності й у своїх щедротах. Це джерело, що б’є ключем, що волає: «Прагнучі, ідіть усі до води».
Love is impartial and universal in its adaptation and bestowals. It is the open fount which cries, "Ho, every one that thirsteth, come ye to the waters."
Принцип і практичне застосування
Бог — Принцип божественної метафізики. Тому що є тільки один Бог, то може бути тільки один божественний Принцип усієї Науки, а правила для маніфестації цього божественного Принципу повинні бути незмінні. У наші дні літера Науки удосталь доходить до людства, але ж її дух досягає його лише в незначній мірі. Життєвий елемент, серце й душа Християнської Науки, — це Любов. Без неї буква тільки мертве тіло Науки нерухливе, холодне та неживе.
God is the Principle of divine metaphysics. As there is but one God, there can be but one divine Principle of all Science; and there must be fixed rules for the demonstration of this divine Principle. The letter of Science plentifully reaches humanity to-day, but its spirit comes only in small degrees. The vital part, the heart and soul of Christian Science, is Love. Without this, the letter is but the dead body of Science, — pulseless, cold, inanimate.
Ісус допоміг примиренню Людини з Богом, давши людині правильніше поняття про Любов, божественний Принцип вчення Ісуса, і це більш вірне поняття про Любов рятує людину від закону матерії, гріха і смерті законом Духа — законом божественної Любові.
Jesus aided in reconciling man to God by giving man a truer sense of Love, the divine Principle of Jesus' teachings, and this truer sense of Love redeems man from the law of matter, sin, and death by the law of Spirit, — the law of divine Love.
Божественна Любов завжди задовольняла й завжди буде задовольняти всякий людський нестаток. Неправильно думати, що Ісус відкривав божественну зцілювальну силу тільки для деяких вибраних або на обмежений період часу, тому що божественна Любов щогодини дарує всі блага всьому людству. Чудо благодаті не є дивом для Любові.
Divine Love always has met and always will meet every human need. It is not well to imagine that Jesus demonstrated the divine power to heal only for a select number or for a limited period of time, since to all mankind and in every hour, divine Love supplies all good.
The miracle of grace is no miracle to Love.
Себелюбність більш непрозора, ніж фізичне тіло. У терплячій покорі терплячому Богу постараємося розчинити все-розчинюючої силою Любові твердість омани — свавілля, самовиправдання й себелюбність, — які повстають проти духовності і є законом гріха та смерті.
Self-love is more opaque than a solid body. In patient obedience to a patient God, let us labor to dissolve with the universal solvent of Love the adamant of error, — self-will, self-justification, and self-love, — which wars against spirituality and is the law of sin and death.
Щоби знайти дійсне щастя, людина повинна бути в гармонії зі своїм Принципом, божественною Любов’ю; Син повинен бути в єдності з Батьком, у згоді із Христом. У божественній Науці людина настільки ж досконала, як і Розум, що творить її. Істина буття робить людину гармонійною й безсмертною, тоді як омана смертна й негармонійна.
For true happiness, man must harmonize with his Principle, divine Love; the Son must be in accord with the Father, in conformity with Christ. According to divine Science, man is in a degree as perfect as the Mind that forms him. The truth of being makes man harmonious and immortal, while error is mortal and discordant.
Щастя — духовне, воно породжене від Істини й Любові. У ньому немає егоїзму; тому воно не може існувати саме по собі, без розподіляючого його людства.
Допомога й дисципліна
Людська любов не виливається дарма, навіть якщо вона не зустрічає взаємності. Любов збагачує людську натуру, розбудовуючи, очищаючи й підносячи її. Земні хуртовини можуть із коренем вирвати й розкидати квіти любові; але цей розрив плотських уз сприяє більш тісному єднанню думок з Богом тому, що Любов підтримує серце, що бореться, поки воно не перестане зітхати про земне й не почне розправляти свої крила для польоту до небес.
Happiness is spiritual, born of Truth and Love. It is unselfish; therefore it cannot exist alone, but requires all mankind to share it.
Human affection is not poured forth vainly, even though it meet no return. Love enriches the nature, enlarging, purifying, and elevating it. The wintry blasts of earth may uproot the flowers of affection, and scatter them to the winds; but this severance of fleshly ties serves to unite thought more closely to God, for Love supports the struggling heart until it ceases to sigh over the world and begins to unfold its wings for heaven.
Користь від негод
Чи не здасться вам життя без близьких друзів порожнім, позбавленим змісту? Тоді знайте, що прийде час, коли ви будете самотні, без дружнього співчуття; але ця примарна порожнеча вже заповнена божественною Любов’ю. Коли настане цей період розвитку, навіть якщо ви будете продовжувати триматися за почуття особистої радості, духовна Любов змусить вас прийняти те, що найкраще сприяє вашому духовному зросту. Друзі будуть зраджувати вас, а вороги зводити наклепи на вас, поки урок не виявиться достатнім, щоби піднести вас; тому що «безвихідне положення людини — добра нагода для Бога». Авторка випробувала на собі вищезгадане пророцтво і його благословення. У такий засіб Бог учить смертних відмовлятися від своєї тілесності і знаходити духовність. А досягається це через самозречення. Всеосяжна Любов — от божественний шлях у Християнській Науці!
Would existence without personal friends be to you a blank? Then the time will come when you will be solitary, left without sympathy; but this seeming vacuum is already filled with divine Love. When this hour of development comes, even if you cling to a sense of personal joys, spiritual Love will force you to accept what best promotes your growth. Friends will betray and enemies will slander, until the lesson is sufficient to exalt you; for "man's extremity is God's opportunity." The author has experienced the foregoing prophecy and its blessings. Thus He teaches mortals to lay down their fleshliness and gain spirituality. This is done through self-abnegation. Universal Love is the divine way in Christian Science.
Чи існує людина, яка б признала, що кінцеве життя або кінцева любов можуть задовольнити людський нестаток, заспокоїти бажання й задовольнити прагнення? Нескінченний Розум не може бути обмежений кінцевою формою тому, що тоді Розум втратив би свій нескінченний характер невичерпної Любові, вічного Життя і всемогутньої Істини.
Who hath found finite life or love sufficient to meet the demands of human want and woe, — to still the desires, to satisfy the aspirations? Infinite Mind cannot be limited to a finite form, or Mind would lose its infinite character as inexhaustible Love, eternal Life, omnipotent Truth.
Бог дає меншу ідею про Себе для зв’язку з більшою, й у свою чергу вища ідея завжди опікує нижчу. Багаті духом допомагають жебраком у єдиному, великому братерстві, тому що в усіх їх той самий Принцип, або Батько; і благословенна та людина, яка бачить нестаток брата свого й допомагає йому, знаходячи своє власне благо в благополуччі іншого. Любов наділяє найменшу духовну ідею силою, безсмертям і добротою, які світяться у всьому, як квітка красується в бутоні. Усі різноманітні вираження Бога відображують здоров’я, святість, безсмертя — нескінченне Життя, Істину й Любов.
God gives the lesser idea of Himself for a link to the greater, and in return, the higher always protects the lower. The rich in spirit help the poor in one grand brotherhood, all having the same Principle, or Father; and blessed is that man who seeth his brother's need and supplieth it, seeking his own in another's good. Love giveth to the least spiritual idea might, immortality, and goodness, which shine through all as the blossom shines through the bud. All the varied expressions of God reflect health, holiness, immortality — infinite Life, Truth, and Love.
Маючи одного Батька, навіть самого Бога, усі люди були б братами; а маючи один Розум, який є Бог, або добро, братерство людей складалося б із Любові й Істини й мало б єдність Принципу й духовну могутність, які становлять сутність божественної Науки.
With one Father, even God, the whole family of man would be brethren; and with one Mind and that God, or good, the brotherhood of man would consist of Love and Truth, and have unity of Principle and spiritual power which constitute divine Science.
Любов виганяє страх
Кожне випробування нашої віри в Бога зміцнює нас. Чим сутужніше здадуться матеріальні умови, які необхідно подолати Духом, тим міцніше повинна бути наша віра й тим чистіше наша любов. Апостол Іоанн говорить: «У Любові немає страху, але досконала Любов виганяє страх…, той хто боїться, не зробиться досконалим у Любові». У цих словах точна й натхненна декларація Християнської Науки.
Every trial of our faith in God makes us stronger. The more difficult seems the material condition to be overcome by Spirit, the stronger should be our faith and the purer our love. The Apostle John says: "There is no fear in Love, but perfect Love casteth out fear. ... He that feareth is not made perfect in Love." Here is a definite and inspired proclamation of Christian Science.
Любов виконує закон Християнської Науки, і ніщо крім цього божественного Принципу, зрозумілого і [практично] продемонстрованого, ніколи не зможе забезпечити бачення одкровень «Об’явлення», зняти Істиною сім печаток омани і викрити незліченні ілюзії гріха, хвороби і смерті.
Love fulfils the law of Christian Science, and nothing short of this divine Principle, understood and demonstrated, can ever furnish the vision of the Apocalypse, open the seven seals of error with Truth, or uncover the myriad illusions of sin, sickness, and death.
Любов — це ...визволитель.
АМІНЬ! АМІНЬ! та АМІНЬ!
Love is the liberator.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442