Неділя 9 марта, 2025
“Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?”
“Cease ye from man, whose breath is in his nostrils: for wherein is he to be accounted of?”
26 І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
27 І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.
31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно!
3 Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.
4 Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, Ім'я Його благословляйте,
5 бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!
26. And God said, Let us make man in our image, after our likeness: and let them have dominion over the fish of the sea, and over the fowl of the air, and over the cattle, and over all the earth, and over every creeping thing that creepeth upon the earth.
27. So God created man in his own image, in the image of God created he him; male and female created he them.
31. And God saw every thing that he had made, and, behold, it was very good.
3. Know ye that the Lord he is God: it is he that hath made us, and not we ourselves; we are his people, and the sheep of his pasture.
4. Enter into his gates with thanksgiving, and into his courts with praise: be thankful unto him, and bless his name.
5. For the Lord is good; his mercy is everlasting; and his truth endureth to all generations.
УРОК ПРОПОВІДЬ
1 Господи, випробував Ти мене та й пізнав,
2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,
8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!
9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,
10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
1 O Lord, thou hast searched me, and known me.
2 Thou knowest my downsitting and mine uprising, thou understandest my thought afar off.
3 Thou compassest my path and my lying down, and art acquainted with all my ways.
7 Whither shall I go from thy spirit? or whither shall I flee from thy presence?
8 If I ascend up into heaven, thou art there: if I make my bed in hell, behold, thou art there.
9 If I take the wings of the morning, and dwell in the uttermost parts of the sea;
10 Even there shall thy hand lead me, and thy right hand shall hold me.
9 І сказала вона до чоловіка свого: Ось я познала, що Божий чоловік, який завжди приходить до нас, він святий.
10 Зробім же малу муровану горницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця, і свічника. І коли він приходитиме до нас, то заходитиме туди.
11 Одного разу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.
12 І сказав він до свого слуги Ґехазі: Поклич оцю шунамітянку! І той покликав її, і вона стала перед ним.
13 І сказав він до нього: Скажи їй: Ось ти старанно піклувалася про всі наші потреби. Що зробити тобі за це? Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська? А вона відказала: Ні, я сиджу серед народу свого!
14 І сказав він: Що ж зробити їй? А Ґехазі відказав: Та вона не має сина, а чоловік її старий.
15 А він сказав: Поклич її. І він покликав її, і вона стала при вході.
16 І він сказав: На цей означений час, коли саме цей час вернеться, ти обійматимеш сина! А вона відказала: Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!
17 Та зачала та жінка, і породила сина на той означений час, того саме часу, про який говорив до неї Єлисей.
18 І росло те дитя. А одного разу вийшло воно до свого батька до женців.
19 І сказало воно до свого батька: Голова моя, голова моя!... А той сказав слузі: Занеси його до його матері!
20 І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до
полудня, та й померло...
21 І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкнула за ним двері та й вийшла.
22 І покликала вона свого чоловіка та й сказала: Пришли мені одного із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся.
23 А він сказав: Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота. А вона відказала: Добре!
24 І осідлала вона ослицю, і сказала до свого слуги: Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу тобі.
25 І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Кармел. І сталося, як Божий чоловік побачив її здалека, то сказав до слуги свого Ґехазі: Ось та шунамітянка!
26 Побіжи ж назустріч їй та й скажи їй: Чи все гаразд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині? А та відказала: Усе гаразд!
27 І прийшла вона до Божого чоловіка на гору, і сильно схопила за ноги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхнути її, та Божий чоловік сказав: Позостав її, бо затурбована душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені.
28 А вона сказала: Чи я жадала сина від пана? Чи я не говорила: Не впроваджуй мене в обману?
32 І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!...
33 І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома, та й молився до Господа.
34 І ввійшов він, і ліг на того хлопця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!...
35 І він знову ходив по дому раз сюди, а раз туди. І ввійшов він, і знову схилився над ним, і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої.
36 І покликав він Ґехазі та й сказав: Поклич ту шунамітянку! І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: Забери свого сина!
37 І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взяла вона сина свого та й вийшла...
8 And it fell on a day, that Elisha passed to Shunem, where was a great woman; and she constrained him to eat bread. And so it was, that as oft as he passed by, he turned in thither to eat bread.
9 And she said unto her husband, Behold now, I perceive that this is an holy man of God, which passeth by us continually.
10 Let us make a little chamber, I pray thee, on the wall; and let us set for him there a bed, and a table, and a stool, and a candlestick: and it shall be, when he cometh to us, that he shall turn in thither.
11 And it fell on a day, that he came thither, and he turned into the chamber, and lay there.
12 And he said to Gehazi his servant, Call this Shunammite. And when he had called her, she stood before him.
13 And he said unto him, Say now unto her, Behold, thou hast been careful for us with all this care; what is to be done for thee? wouldest thou be spoken for to the king, or to the captain of the host? And she answered, I dwell among mine own people.
14 And he said, What then is to be done for her? And Gehazi answered, Verily she hath no child, and her husband is old.
15 And he said, Call her. And when he had called her, she stood in the door.
16 And he said, About this season, according to the time of life, thou shalt embrace a son. And she said, Nay, my lord, thou man of God, do not lie unto thine handmaid.
17 And the woman conceived, and bare a son at that season that Elisha had said unto her, according to the time of life.
18 And when the child was grown, it fell on a day, that he went out to his father to the reapers.
19 And he said unto his father, My head, my head. And he said to a lad, Carry him to his mother.
20 And when he had taken him, and brought him to his mother, he sat on her knees till noon, and then died.
21 And she went up, and laid him on the bed of the man of God, and shut the door upon him, and went out.
22 And she called unto her husband, and said, Send me, I pray thee, one of the young men, and one of the asses, that I may run to the man of God, and come again.
23 And he said, Wherefore wilt thou go to him to day? it is neither new moon, nor sabbath. And she said, It shall be well.
24 Then she saddled an ass, and said to her servant, Drive, and go forward; slack not thy riding for me, except I bid thee.
25 So she went and came unto the man of God to mount Carmel. And it came to pass, when the man of God saw her afar off, that he said to Gehazi his servant, Behold, yonder is that Shunammite:
26 Run now, I pray thee, to meet her, and say unto her, Is it well with thee? is it well with thy husband? is it well with the child? And she answered, It is well.
27 And when she came to the man of God to the hill, she caught him by the feet: but Gehazi came near to thrust her away. And the man of God said, Let her alone; for her soul is vexed within her: and the Lord hath hid it from me, and hath not told me.
28 Then she said, Did I desire a son of my lord? did I not say, Do not deceive me?
32 And when Elisha was come into the house, behold, the child was dead, and laid upon his bed.
33 He went in therefore, and shut the door upon them twain, and prayed unto the Lord.
34 And he went up, and lay upon the child, and put his mouth upon his mouth, and his eyes upon his eyes, and his hands upon his hands: and he stretched himself upon the child; and the flesh of the child waxed warm.
35 Then he returned, and walked in the house to and fro; and went up, and stretched himself upon him: and the child sneezed seven times, and the child opened his eyes.
36 And he called Gehazi, and said, Call this Shunammite. So he called her. And when she was come in unto him, he said, Take up thy son.
37 Then she went in, and fell at his feet, and bowed herself to the ground, and took up her son, and went out.
23 І ходив Іісус по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.
24 А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв.
23 And Jesus went about all Galilee, teaching in their synagogues, and preaching the gospel of the kingdom, and healing all manner of sickness and all manner of disease among the people.
24 And his fame went throughout all Syria: and they brought unto him all sick people that were taken with divers diseases and torments, and those which were possessed with devils, and those which were lunatick, and those that had the palsy; and he healed them.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
15 І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!
14 And when Jesus was come into Peter’s house, he saw his wife’s mother laid, and sick of a fever.
15 And he touched her hand, and the fever left her: and she arose, and ministered unto them.
17 Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!
17 The Lord thy God in the midst of thee is mighty; he will save, he will rejoice over thee with joy; he will rest in his love, he will joy over thee with singing.
Плотські чинники нереальні
Питання: — Що є людина?
Відповідь: — Людина не є матерія; вона не складається з мозку, крові, кісток і інших матеріальних елементів. Зі Св. Писання ми довідуємося, що людина створена по образу й подобі Бога. Матерія не є цією подобою. Подоба Духа не може бути настільки несхожа з Духом. Людина духовна й досконала, і тому, що вона духовна й досконала, її потрібно так і розуміти в Християнській Науці. Людина це ідея, образ Любові; вона не є тіло. Вона
— складносурядна ідея Бога, що містить у собі всі правильні ідеї; людина — родова назва для всього, що відображає Божий образ і подобу; свідома індивідуальність людини відкривається в Науці, у якій людина є відображення Бога — Розуму, і тому вічна; людина не має розуму окремо від Бога й не має ні єдиної якості непохідної від Божества; сама по собі людина не має ні життя, ні мудрість, ні творчої сили, а духовно відображає все, що належить її Творцеві.
І сказав Бог: «Створимо людину по образу Нашому, по подобі Нашій; і хай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, і над худобою, і над усією землею, і над усіма гадами, що плазують по землі».
Людина не може впасти в гріх
Людина не здатна на гріх, вона не може хворіти або вмерти. Реальна людина не може відхилитися від святості, як не може Бог, що створив людину, породити здатність або можливість грішити. Смертний грішник не є Божою людиною.
Question. — What is man?
Answer. — Man is not matter; he is not made up of brain, blood, bones, and other material elements. The Scriptures inform us that man is made in the image and likeness of God. Matter is not that likeness. The likeness of Spirit cannot be so unlike Spirit. Man is spiritual and perfect; and because he is spiritual and perfect, he must be so understood in Christian Science. Man is idea, the image, of Love; he is not physique. He is the compound idea of God, including all right ideas; the generic term for all that reflects God's image and likeness; the conscious identity of being as found in Science, in which man is the reflection of God, or Mind, and therefore is eternal; that which has no separate mind from God; that which has not a single quality underived from Deity; that which possesses no life, intelligence, nor creative power of his own, but reflects spiritually all that belongs to his Maker.
And God said: "Let us make man in our image, after our likeness; and let them have dominion over the fish of the sea, and over the fowl of the air, and over the cattle, and over all the earth, and over every creeping thing that creepeth upon the earth."
Man is incapable of sin, sickness, and death. The real man cannot depart from holiness, nor can God, by whom man is evolved, engender the capacity or freedom to sin. A mortal sinner is not God's man.
У божественній Науці людина — є справжній образ Бога. Божественна сутність була найкраще виражена в Христі Ісусі, який освітив смертних більш вірним відображенням Бога й підняв їхнє життя вище, чим це допускали їхні жалюгідні уявні образи, — образи, що представляли людину занепалою, хворою, гріховною і вмираючою. Христоподібне розуміння наукової людини й божественного зцілення містить у собі ідеальний Принцип і ідею, — ідеального Бога й ідеальну людину — як основу для мислення й демонстрації [зцілення].
In divine Science, man is the true image of God. The divine nature was best expressed in Christ Jesus, who threw upon mortals the truer reflection of God and lifted their lives higher than their poor thought-models would allow, — thoughts which presented man as fallen, sick, sinning, and dying. The Christlike understanding of scientific being and divine healing includes a perfect Principle and idea, — perfect God and perfect man, — as the basis of thought and demonstration.
Індивідуальність людини не матеріальна. Наука буття досягається не тільки в майбутньому житті, яке люди називають раєм, але тут і зараз; це великий факт буття і для нашого часу й навіки.
Підробка під людину
Що ж, у такому випадку, є матеріальна особистість, яка страждає, грішить і вмирає? — Це не людина, образ і подоба Бога, а підробка під людину, протилежна подобі, — відсутність подоби, називана гріхом, хворобою і смертю.
Man's individuality is not material. This Science of being obtains not alone hereafter in what men call Paradise, but here and now; it is the great fact of being for time and eternity.
What, then, is the material personality which suffers, sins, and dies? It is not man, the image and likeness of God, but man's counterfeit, the inverted likeness, the unlikeness called sin, sickness, and death.
Людина об’єднана з духом
Матеріальна людина складається з мимовільного й навмисного гріха, з негативного добра й позитивного зла, причому останнє називає себе добром. Духовна ж індивідуальність людини ніколи не помиляється. Ця індивідуальність — подоба Творця людини. Матерія не може зв’язати смертних із дійсною першоосновою або з дійсністю буття, у котрих усе мусить завершитися. Тільки визнання вищої влади Духа, що анулює домагання матерії, допоможе смертним звільнитися від смертності і знайти нерозривний духовний зв’язок, котрий навіки утверджує людину в божественній подобі, невіддільну від її Творця.
Матеріальна людина як марення-сновидіння
Вірування, що матерія й розум — одне ціле, що матерія то пильнує, то спить, інколи демонструючи відсутність розуму, — це вірування в підсумку приводить до іншого вірування, а саме: що людина смертна. Наука розкриває той факт, що матеріальна людина ніколи не являє собою реальну живу істоту. Марення-сновидіння або вірування триває, незалежно від того чи закриті наші очі чи відкриті. У сні пам’ять і свідомість
відділяються від тіла й мандрують, начебто маючи своє власне окреме втілення. Особистість не є індивідуальністю людини. Порочна людина може мати привабливу особистість.
Духовне існування — єдина дійсність
Коли ми не спимо, нам маряться страждання й насолоди в матерії. Хто стане заперечувати, навіть не розуміючи Християнської Науки, що оце сновидіння, а не сплячий — є смертною людиною? Чи може хто-небудь привести розумні доводи проти цього твердження, тоді як марення-сновидіння не міняє ні тіла, ні думок смертної людини, хоча так званий сплячий і несвідомий? Для того, щоби правильно міркувати, слід мати в думках тільки одне — духовне існування. У дійсності немає іншого існування, тому що Життя не може бути поєднане з тим, що йому не подібне, зі смертністю.
Розум один і він є все
Буття є святість, гармонія й безсмертя. Уже доведено, що навіть обмежене знання цього факту піднімає фізичний і моральний рівень смертних, подовжує їхнє життя, очищає й підносить характер людини. У такий спосіб прогрес зрештою знищить усю оману і зробить безсмертя явним. Ми знаємо, що коли доведено, що твердження вірне, воно повинне бути безпомилковим. Нові думки залучають усе більше уваги. Дві теорії, що суперечать одна одній — що матерія є щось існуюче й що все є Розум — будуть відстоювати свою правоту, поки одна з них не буде визнана переможницею.
Material man is made up of involuntary and voluntary error, of a negative right and a positive wrong, the latter calling itself right. Man's spiritual individuality is never wrong. It is the likeness of man's Maker. Matter cannot connect mortals with the true origin and facts of being, in which all must end. It is only by acknowledging the supremacy of Spirit, which annuls the claims of matter, that mortals can lay off mortality and find the indissoluble spiritual link which establishes man forever in the divine likeness, inseparable from his creator.
The belief that matter and mind are one, — that matter is awake at one time and asleep at another, sometimes presenting no appearance of mind, — this belief culminates in another belief, that man dies. Science reveals material man as never the real being. The dream or belief goes on, whether our eyes are closed or open. In sleep, memory and consciousness are lost from the body, and they wander whither they will apparently with their own separate embodiment. Personality is not the individuality of man. A wicked man may have an attractive personality.
When we are awake, we dream of the pains and pleasures of matter. Who will say, even though he does not understand Christian Science, that this dream — rather than the dreamer — may not be mortal man? Who can rationally say otherwise, when the dream leaves mortal man intact in body and thought, although the so-called dreamer is unconscious? For right reasoning there should be but one fact before the thought, namely, spiritual existence. In reality there is no other existence, since Life cannot be united to its unlikeness, mortality.
Being is holiness, harmony, immortality. It is already proved that a knowledge of this, even in small degree, will uplift the physical and moral standard of mortals, will increase longevity, will purify and elevate character. Thus progress will finally destroy all error, and bring immortality to light. We know that a statement proved to be good must be correct. New thoughts are constantly obtaining the floor. These two contradictory theories — that matter is something, or that all is Mind — will dispute the ground, until one is acknowledged to be the victor.
Ідеальний чоловік пов’язаний зі створенням, мудрістю й Істиною. Ідеальна жінка являє собою Життя й Любов.
Невід’ємне право людини
Божественна Любов благословляє свої власні ідеї і змушує їх множитися, — щоби проявляти Господню силу. Людина не створена, щоб у поті чола орати землю. Вона народжена з правом — володарювати, а не бути підневільною. Людина — володар вірування на землі і в небі — а сама підкоряється тільки своєму Творцеві. Така є Наука буття.
The ideal man corresponds to creation, to intelligence, and to Truth. The ideal woman corresponds to Life and to Love.
Divine Love blesses its own ideas, and causes them to multiply, — to manifest His power. Man is not made to till the soil. His birthright is dominion, not subjection. He is lord of the belief in earth and heaven, — himself subordinate alone to his Maker. This is the Science of being.
Ми повинні усвідомити здатність ментальної сили протистояти помилковим людським уявленням і заміняти їх тим життям, яке духовне, а не матеріальне. Необхідно проголошувати великий духовний факт, що людина є, а не буде, досконалою й безсмертною.
We must realize the ability of mental might to offset human misconceptions and to replace them with the life which is spiritual, not material.
The great spiritual fact must be brought out that man is, not shall be, perfect and immortal.
Нематеріальна насолода
Безгрішна радість — повна гармонія й безсмертя Життя, що володіє безмежною божественною красою й добротою, без єдиної тілесної насолоди або болю, — становить єдино дійсну, незруйновну людину, буття якої духовне.
The sinless joy, — the perfect harmony and immortality of Life, possessing unlimited divine beauty and goodness without a single bodily pleasure or pain, — constitutes the only veritable, indestructible man, whose being is spiritual.
Людина є відображенням Бога, яке не потребує вдосконалення, але завжди є прекрасним і досконалим.
АМІНЬ! АМІНЬ! та АМІНЬ!
Man is God's reflection, needing no cultivation, but ever beautiful and complete.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442