Неділя 4 травня, 2025
“Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.”
“He that covereth his sins shall not prosper: but whoso confesseth and forsaketh them shall have mercy.”
2. Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
3. знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
4. А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
5. А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.
13. Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
14. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
17. Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
18. Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
2. My brethren, count it all joy when ye fall into divers temptations;
3. Knowing this, that the trying of your faith worketh patience.
4. But let patience have her perfect work, that ye may be perfect and entire, wanting nothing.
5. If any of you lack wisdom, let him ask of God, that giveth to all men liberally, and upbraideth not; and it shall be given him.
13. Let no man say when he is tempted, I am tempted of God: for God cannot be tempted with evil, neither tempteth he any man:
14. But every man is tempted, when he is drawn away of his own lust, and enticed.
17. Every good gift and every perfect gift is from above, and cometh down from the Father of lights, with whom is no variableness, neither shadow of turning.
18. Of his own will begat he us with the word of truth, that we should be a kind of firstfruits of his creatures.
УРОК ПРОПОВІДЬ
1 Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,
2 блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!
3 Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,
4 бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.
5 Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив.
6 Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе!
9 Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.
10 Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!
11 Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!
1 Blessed is he whose transgression is forgiven, whose sin is covered.
2 Blessed is the man unto whom the Lord imputeth not iniquity, and in whose spirit there is no guile.
5 I acknowledged my sin unto thee, and mine iniquity have I not hid. I said, I will confess my transgressions unto the Lord; and thou forgavest the iniquity of my sin.
6 For this shall every one that is godly pray unto thee in a time when thou mayest be found:
9 Be ye not as the horse, or as the mule, which have no understanding: whose mouth must be held in with bit and bridle, lest they come near unto thee.
10 Many sorrows shall be to the wicked: but he that trusteth in the Lord, mercy shall compass him about.
11 Be glad in the Lord, and rejoice, ye righteous: and shout for joy, all ye that are upright in heart.
1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 Устань, і зійди до дому ганчара, і там почуїш слова Мої.
3 І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі.
4 І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити.
5 І було мені слово Господнї, говорячи:
6 Чи не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
7 Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,
8 та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.
1 The word which came to Jeremiah from the Lord, saying,
2 Arise, and go down to the potter’s house, and there I will cause thee to hear my words.
3 Then I went down to the potter’s house, and, behold, he wrought a work on the wheels.
4 And the vessel that he made of clay was marred in the hand of the potter: so he made it again another vessel, as seemed good to the potter to make it.
5 Then the word of the Lord came to me, saying,
6 O house of Israel, cannot I do with you as this potter? saith the Lord. Behold, as the clay is in the potter’s hand, so are ye in mine hand, O house of Israel.
7 At what instant I shall speak concerning a nation, and concerning a kingdom, to pluck up, and to pull down, and to destroy it;
8 If that nation, against whom I have pronounced, turn from their evil, I will repent of the evil that I thought to do unto them.
3 Ісус ... озвався й сказав до законників та фарисеїв: …
3 And Jesus answering spake …
11 У чоловіка одного було два сини.
12 І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.
13 А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.
14 А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.
15 І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.
16 І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.
17 Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!
18 Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...
20 І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
21 І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...
22 А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.
23 Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,
24 бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.
25 А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.
28 І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
29 А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...
31 І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!
11 And he said, A certain man had two sons:
12 And the younger of them said to his father, Father, give me the portion of goods that falleth to me. And he divided unto them his living.
13 And not many days after the younger son gathered all together, and took his journey into a far country, and there wasted his substance with riotous living.
14 And when he had spent all, there arose a mighty famine in that land; and he began to be in want.
15 And he went and joined himself to a citizen of that country; and he sent him into his fields to feed swine.
16 And he would fain have filled his belly with the husks that the swine did eat: and no man gave unto him.
17 And when he came to himself, he said, How many hired servants of my father’s have bread enough and to spare, and I perish with hunger!
18 I will arise and go to my father, and will say unto him, Father, I have sinned against heaven, and before thee,
20 But when he was yet a great way off, his father saw him, and had compassion, and ran, and fell on his neck, and kissed him.
21 And the son said unto him, Father, I have sinned against heaven, and in thy sight, and am no more worthy to be called thy son.
22 But the father said to his servants, Bring forth the best robe, and put it on him; and put a ring on his hand, and shoes on his feet:
23 And bring hither the fatted calf, and kill it; and let us eat, and be merry:
24 For this my son was dead, and is alive again; he was lost, and is found. And they began to be merry.
25 Now his elder son was in the field: and as he came and drew nigh to the house, he heard musick and dancing.
28 And he was angry, and would not go in: therefore came his father out, and intreated him.
29 And he answering said to his father, Lo, these many years do I serve thee, neither transgressed I at any time thy commandment: and yet thou never gavest me a kid, that I might make merry with my friends:
31 And he said unto him, Son, thou art ever with me, and all that I have is thine.
5 А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви!
6 Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо!
7 Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.
8 Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!
9 Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.
5 This then is the message which we have heard of him, and declare unto you, that God is light, and in him is no darkness at all.
6 If we say that we have fellowship with him, and walk in darkness, we lie, and do not the truth:
7 But if we walk in the light, as he is in the light, we have fellowship one with another, and the blood of Jesus Christ his Son cleanseth us from all sin.
8 If we say that we have no sin, we deceive ourselves, and the truth is not in us.
9 If we confess our sins, he is faithful and just to forgive us our sins, and to cleanse us from all unrighteousness.
23 та відновлятися духом вашого розуму,
24 і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.
25 Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.
26 Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,
27 і місця дияволові не давайте!
29 Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.
30 І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.
31 Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.
32 А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!
23 And be renewed in the spirit of your mind;
24 And that ye put on the new man, which after God is created in righteousness and true holiness.
31 Let all bitterness, and wrath, and anger, and clamour, and evil speaking, be put away from you, with all malice:
32 And be ye kind one to another, tenderhearted, forgiving one another, even as God for Christ’s sake hath forgiven you.
Безсмертна людина розкриває правління Бога, добра, — правління, у якому не існує сили, що спонукала б до гріха.
Immortal man demonstrates the government of God, good, in which is no power to sin.
Людина буде досконалою, коли вона повною мірою продемонструє Християнську Науку. Вона не зможе ні грішити, ні страждати, ні бути підлеглою матерії, або ослухатися Божого закону. У Християнській Науці заперечення Істини згубно, тоді як слушне визнання Істини й того, що вона для нас зробила, є ефективною допомогою. Коли гордість, марновірство або яка б то ні було омана не дає чесно засвідчити отриману користь, то це буде заважати видужанню хворого й успіху учня Христової Науки.
When man demonstrates Christian Science absolutely, he will be perfect. He can neither sin, suffer, be subject to matter, nor disobey the law of God.
In Christian Science, a denial of Truth is fatal, while a just acknowledgment of Truth and of what it has done for us is an effectual help. If pride, superstition, or any error prevents the honest recognition of benefits received, this will be a hindrance to the recovery of the sick and the success of the student.
Християнська Наука наказує людині приборкувати свої низинні схильності — підкоряти ненависть доброзичливості, перемагати прагнення цнотливістю, мстивість — любов’ю й долати брехливість чесністю.
Christian Science commands man to master the propensities, — to hold hatred in abeyance with kindness, to conquer lust with chastity, revenge with charity, and to overcome deceit with honesty.
Любов не поспішає позбавити нас від спокуси тому, що Любов прагне, щоби ми були випробувані й очищені.
Love is not hasty to deliver us from temptation, for Love means that we shall be tried and purified.
Жаль про дурні вчинки є тільки перший, і найлегший, крок на шляху до виправлення. Наступний важливий крок, котрий вимагає мудрість, це мірило нашої щирості, а саме: внутрішні трансформації. Саме із цією метою ми зазнає́мо тиску обставин. Спокуса ж пропонує нам повторити провину, і в розплату ми отримуємо страждання. Так воно завжди й буде, поки ми не зрозуміємо, що в законі справедливості не буває поступок і що ми повинні заплатити все, «до останнього гроша». Якою мірою міряєте, «такою ж відміряється і вам», і вона буде «утрушеною… і переповненою».
Відпущення гріхів людині
Молитвою не можна користуватися як сповіддю для відпущення гріхів. Така омана утрудняє просування дійсної релігії. Гріх прощений тільки тоді, коли він знищений Христом — Істиною й Життям. Якщо молитва плекає вірування, що гріх відпущений і що людина стала краще тільки тому, що молилася, то ця молитва — зло. Той, хто продовжує грішити, вважаючи себе прощеним, деградує.
Зруйновано справи диявола
Апостол говорить, що Син Божий [Христос] прийшов, щоби «зруйнувати справи диявола». Ми повинні іти за нашим божественним Зразком і прагнути руйнування всіх злих справ, з оманою та хворобами включно. Ми не можемо уникнути покарання, покладеного за гріх. Св. Писання говорить, що, якщо ми відречемося від Христа, то «і Він відречеться від нас».
Прощення і виправлення
Божественна Любов керує людиною і виправляє її. Люди можуть вибачати, але один тільки божественний Принцип реформує грішника.
Бог не відділений від мудрості, котру Він дарує. Ми маємо примножувати отримані від Нього таланти. Волати до Нього про прощення погано зробленої або зовсім не зробленої нами роботи значить дарма припускати, що потрібно тільки просити про прощення й що тоді ми вільні повторити проступок.
Страждання, як наслідок гріха, є способом зруйнувати гріх. Кожна уявна насолода в гріху постачає більше, ніж рівноцінну частку страждання, поки вірування в матеріальне життя і в гріх не буде знищене. Щоби досягти небес та гармонії буття, ми мусимо зрозуміти божественний Принцип буття.
Sorrow for wrong-doing is but one step towards reform and the very easiest step. The next and great step required by wisdom is the test of our sincerity, — namely, reformation. To this end we are placed under the stress of circumstances. Temptation bids us repeat the offence, and woe comes in return for what is done. So it will ever be, till we learn that there is no discount in the law of justice and that we must pay "the uttermost farthing." The measure ye mete "shall be measured to you again," and it will be full "and running over."
Prayer is not to be used as a confessional to cancel sin. Such an error would impede true religion. Sin is forgiven only as it is destroyed by Christ, — Truth and Life. If prayer nourishes the belief that sin is cancelled, and that man is made better merely by praying, prayer is an evil. He grows worse who continues in sin because he fancies himself forgiven.
An apostle says that the Son of God [Christ] came to "destroy the works of the devil." We should follow our divine Exemplar, and seek the destruction of all evil works, error and disease included. We cannot escape the penalty due for sin. The Scriptures say, that if we deny Christ, "he also will deny us."
Divine Love corrects and governs man. Men may pardon, but this divine Principle alone reforms the sinner. God is not separate from the wisdom He bestows. The talents He gives we must improve. Calling on Him to forgive our work badly done or left undone, implies the vain supposition that we have nothing to do but to ask pardon, and that afterwards we shall be free to repeat the offence.
To cause suffering as the result of sin, is the means of destroying sin. Every supposed pleasure in sin will furnish more than its equivalent of pain, until belief in material life and sin is destroyed. To reach heaven, the harmony of being, we must understand the divine Principle of being.
Хвороби підуть на спад
Наука буття викриває помилки почуттів, і за допомогою Науки духовне пізнання досягає Істини. Тоді омана зникає. Гріх і хвороби підуть на спад і здадуться менш реальними згідно з нашим наближенням до наукового періоду, у якому смертне почуття буде скорено й усе, що несхоже з дійсною Божою подобою, зникне. Високоморальна людина не боїться, що вона зчинить убивство; й абсолютно так само в неї не повинно бути страху перед хворобою.
Ми можемо піднестися, і зрештою піднесемося настільки, що зможемо повністю скористатися владою Істини над оманою, Життя над смертю й добра над злом; і цей ріст буде тривати, поки ми не досягнемо повноти Божої ідеї й не будемо більше боятися, що ми занедужаємо й умремо.
The Science of being unveils the errors of sense, and spiritual perception, aided by Science, reaches Truth. Then error disappears. Sin and sickness will abate and seem less real as we approach the scientific period, in which mortal sense is subdued and all that is unlike the true likeness disappears. The moral man has no fear that he will commit a murder, and he should be as fearless on the question of disease.
We can, and ultimately shall, so rise as to avail ourselves in every direction of the supremacy of Truth over error, Life over death, and good over evil, and this growth will go on until we arrive at the fulness of God's idea, and no more fear that we shall be sick and die.
Тут Християнська Наука є неперевершеним універсальним зцілювальним засобом, який надає міцність слабкому смертному розуму — міцність, одержувану від безсмертного і всемогутнього Розуму, — і піднімає людство вище самого себе, до чистіших бажань, до духовної сили й доброї волі до людей.
Here Christian Science is the sovereign panacea, giving strength to the weakness of mortal mind, — strength from the immortal and omnipotent Mind, — and lifting humanity above itself into purer desires, even into spiritual power and good-will to man.
Якщо ви вірите в зло й робите його свідомо, ви можете відразу ж змінити свій курс і почати чинити правильно. Матерія не може противитися слушним зусиллям, спрямованим проти гріха або хвороби, тому що матерія інертна й нерозумна. Точно так само, якщо ви вважаєте себе хворим, ви можете змінити це неправильне вірування і його дію, а тіло не буде вам у цьому заважати. Не вірте в будь-яку гіпотетичну неминучість гріха, хвороби і смерті, знаючи (як вам варто було б знати), що Бог ніколи не вимагає покори так званому матеріальному закону тому, що такого закону не існує.
If you believe in and practise wrong knowingly, you can at once change your course and do right. Matter can make no opposition to right endeavors against sin or sickness, for matter is inert, mindless. Also, if you believe yourself diseased, you can alter this wrong belief and action without hindrance from the body.
Do not believe in any supposed necessity for sin, disease, or death, knowing (as you ought to know) that God never requires obedience to a so-called material law, for no such law exists.
The divine demand, "Be ye therefore perfect," is scientific, and the human footsteps leading to perfection are indispensable.
Уявна сила омани
Ви господар становища, якщо розумієте, що смертне існування — це самообман, а не істина буття. Під впливом смертного розуму в смертному тілі постійно генеруються результати неправильних поглядів; і це буде тривати доти, поки Істина, що змітає павутину смертної ілюзії, не позбавить смертну оману її уявної сили. Висока моральність і духовне розуміння — є самим християнськім станом свідомості й цей стан якнайліпше придатний для зцілення хворих.
You command the situation if you understand that mortal existence is a state of self-deception and not the truth of being. Mortal mind is constantly producing on mortal body the results of false opinions; and it will continue to do so, until mortal error is deprived of its imaginary powers by Truth, which sweeps away the gossamer web of mortal illusion. The most Christian state is one of rectitude and spiritual understanding, and this is best adapted for healing the sick.
Невмируще життя людини
Наближається час, коли смертний розум відмовиться від своєї тілесної, структурної, матеріальної основи, коли безсмертний Розум і породжені їм творіння будуть збагнені в Науці й матеріальні вірування більше не будуть заважати духовним фактам. Людина незламна та вічна.
The time approaches when mortal mind will forsake its corporeal, structural, and material basis, when immortal Mind and its formations will be apprehended in Science, and material beliefs will not interfere with spiritual facts.
Ми повинні створювати в думці досконалі образи й постійно дивитися на них, інакше ми ніколи не втілимо їх у велике і шляхетне життя. Нехай самовідданість, доброта, милосердя, справедливість, здоров’я, святість, любов — Царство Небесне — ствердяться в нас, і тоді все менше буде гріха, хвороб і смерті, поки вони нарешті не зникнуть.
АМІНЬ! АМІНЬ! та АМІНЬ!
We must form perfect models in thought and look at them continually, or we shall never carve them out in grand and noble lives. Let unselfishness, goodness, mercy, justice, health, holiness, love — the kingdom of heaven — reign within us, and sin, disease, and death will diminish until they finally disappear.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442