Неділя 22 вересня, 2024
“На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?”
“In God have I put my trust: I will not be afraid what man can do unto me.”
1 Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
3 коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
4 Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!
1. The Lord is my light and my salvation; whom shall I fear? the Lord is the strength of my life; of whom shall I be afraid?
3. Though an host should encamp against me, my heart shall not fear: though war should rise against me, in this will I be confident.
4. One thing have I desired of the Lord, that will I seek after; that I may dwell in the house of the Lord all the days of my life, to behold the beauty of the Lord, and to inquire in his temple.
5. For in the time of trouble he shall hide me in his pavilion: in the secret of his tabernacle shall he hide me; he shall set me up upon a rock.
11. Teach me thy way, O Lord, and lead me in a plain path.
13. I had fainted, unless I had believed to see the goodness of the Lord in the land of the living.
14. Wait on the Lord: be of good courage, and he shall strengthen thine heart: wait, I say, on the Lord.
УРОК ПРОПОВІДЬ
4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!
10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і
правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.
11 Отож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.
12 Шукатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.
13 Бо Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу!
4 I the Lord, the first, and with the last; I am he.
10 Fear thou not; for I am with thee: be not dismayed; for I am thy God: I will strengthen thee; yea, I will help thee; yea, I will uphold thee with the right hand of my righteousness.
11 Behold, all they that were incensed against thee shall be ashamed and confounded: they shall be as nothing; and they that strive with thee shall perish.
12 Thou shalt seek them, and shalt not find them, even them that contended with thee: they that war against thee shall be as nothing, and as a thing of nought.
13 For I the Lord thy God will hold thy right hand, saying unto thee, Fear not; I will help thee.
4 Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
5 я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
3 What time I am afraid, I will trust in thee.
4 In God I will praise his word, in God I have put my trust; I will not fear what flesh can do unto me.
1 Саннехирім, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табором проти укріплених міст, і думав здобути їх собі.
2 І побачив Єзекія, що прийшов Саннехирім, і що він задумує війну на Єрусалим,
3 то він нарадився зо своїми зверхниками та своїми лицарями позатикати джерельні води, що назовні міста. І вони допомогли йому.
6 І понаставляв він над народом військових зверхників, і зібрав їх до себе, на майдан біля міської брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:
7 Будьте міцні та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим натовпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.
8 З ним рамено тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воювати наші війни! І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.
10 Так говорить Саннехирім, цар асирійський: На що ви сподіваєтесь і сидите в облозі в Єрусалимі?
16 І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.
18 І кликали вони сильним голосом по-юдейському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настрашити їх та налякати їх, щоб здобути місто.
20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.
21 І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка, і володаря, і зверхника в таборі царя асирійського, і той вернувся з соромом обличчя до краю свого.
22 І спас Господь Єзекію та єрусалимських мешканців від руки Саннехиріма, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навколо.
1 Sennacherib king of Assyria came, and entered into Judah, and encamped against the fenced cities, and thought to win them for himself.
2 And when Hezekiah saw that Sennacherib was come, and that he was purposed to fight against Jerusalem,
3 He took counsel with his princes and his mighty men to stop the waters of the fountains which were without the city: and they did help him.
6 And he set captains of war over the people, and gathered them together to him in the street of the gate of the city, and spake comfortably to them, saying,
7 Be strong and courageous, be not afraid nor dismayed for the king of Assyria, nor for all the multitude that is with him: for there be more with us than with him:
8 With him is an arm of flesh; but with us is the Lord our God to help us, and to fight our battles. And the people rested themselves upon the words of Hezekiah king of Judah.
10 Thus saith Sennacherib king of Assyria, Whereon do ye trust, that ye abide in the siege in Jerusalem?
16 And his servants spake yet more against the Lord God, and against his servant Hezekiah.
18 Then they cried with a loud voice in the Jews’ speech unto the people of Jerusalem that were on the wall, to affright them, and to trouble them; that they might take the city.
20 And for this cause Hezekiah the king, and the prophet Isaiah the son of Amoz, prayed and cried to heaven.
21 And the Lord sent an angel, which cut off all the mighty men of valour, and the leaders and captains in the camp of the king of Assyria. So he returned with shame of face to his own land.
22 Thus the Lord saved Hezekiah and the inhabitants of Jerusalem from the hand of Sennacherib the king of Assyria, and from the hand of all other, and guided them on every side.
1 Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!
1 O Lord, thou art my God; I will exalt thee, I will praise thy name; for thou hast done wonderful things; thy counsels of old are faithfulness and truth.
3 Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.
4 Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!
8 І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,
9 за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!
12 Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!
13 Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.
3 Thou wilt keep him in perfect peace, whose mind is stayed on thee: because he trusteth in thee.
4 Trust ye in the Lord for ever: for in the Lord JEHOVAH is everlasting strength:
8 Yea, in the way of thy judgments, O Lord, have we waited for thee; the desire of our soul is to thy name, and to the remembrance of thee.
9 With my soul have I desired thee in the night; yea, with my spirit within me will I seek thee early: for when thy judgments are in the earth, the inhabitants of the world will learn righteousness.
12 Lord, thou wilt ordain peace for us: for thou also hast wrought all our works in us.
13 O Lord our God, other lords beside thee have had dominion over us: but by thee only will we make mention of thy name.
1 Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.
35 А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився.
36 А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.
37 І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: Усі шукають Тебе.
38 А Він промовляє до них: Ходім в інше місце, до сіл та околишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов.
39 І пішов, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.
40 І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: Коли хочеш, Ти можеш очистити мене!
41 І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий!
42 І проказа зійшла з нього хвилі тієї, і чистим він став.
1 The beginning of the gospel of Jesus Christ, the Son of God;
35 ...in the morning, rising up a great while before day, he went out, and departed into a solitary place, and there prayed.
36 And Simon and they that were with him followed after him.
37 And when they had found him, they said unto him, All men seek for thee.
38 And he said unto them, Let us go into the next towns, that I may preach there also: for therefore came I forth.
39 And he preached in their synagogues throughout all Galilee, and cast out devils.
40 And there came a leper to him, beseeching him, and kneeling down to him, and saying unto him, If thou wilt, thou canst make me clean.
41 And Jesus, moved with compassion, put forth his hand, and touched him, and saith unto him, I will; be thou clean.
42 And as soon as he had spoken, immediately the leprosy departed from him, and he was cleansed.
3 І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.
4 А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.
5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!
11 Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
12 І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!
3 And they come unto him, bringing one sick of the palsy, which was borne of four.
4 And when they could not come nigh unto him for the press, they uncovered the roof where he was: and when they had broken it up, they let down the bed wherein the sick of the palsy lay.
5 When Jesus saw their faith, he said unto the sick of the palsy, Son, thy sins be forgiven thee.
11 I say unto thee, Arise, and take up thy bed, and go thy way into thine house.
12 And immediately he arose, took up the bed, and went forth before them all; insomuch that they were all amazed, and glorified God, saying, We never saw it on this fashion.
1 Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці.
2 Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі.
16 Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!
1 If ye then be risen with Christ, seek those things which are above, where Christ sitteth on the right hand of God.
2 Set your affection on things above, not on things on the earth.
16 Let the word of Christ dwell in you richly in all wisdom; teaching and admonishing one another in psalms and hymns and spiritual songs, singing with grace in your hearts to the Lord.
Заперечення домагань матерії — великий крок, що наближає до радостей Духу, до свободи людини й остаточної перемоги над тілом.
Denial of the claims of matter is a great step towards the joys of Spirit, towards human freedom and the final triumph over the body.
Тільки визнання вищої влади Духа, що анулює домагання матерії, допоможе смертним звільнитися від смертності і знайти нерозривний духовний зв’язок, котрий навіки утверджує людину в божественній подобі, невіддільну від її Творця.
It is only by acknowledging the supremacy of Spirit, which annuls the claims of matter, that mortals can lay off mortality and find the indissoluble spiritual link which establishes man forever in the divine likeness, inseparable from his creator.
Неминуча дилема
Коли ми в наших теоріях наділяємо матерію будь-якою духовною силою, — хоча в дійсності ми не можемо наділити матерію тим, чого вона не має й мати не може, — то ми відрікаємося від Всемогутнього тому, що подібні теорії приводять до одного із двох висновків. Вони або припускають само-еволюцію й самоврядування матерії або ж уважають, що матерія — це продукт Духа. Ухопитися за перше положення цієї дилеми й розглядати матерію як силу в собі, що виходить від самої себе, значить виключити Творця з Його власного всесвіту; тоді як погодитися із другим положенням і вважати Бога творцем матерії, означає не тільки покласти на Нього відповідальність за всі нещастя, фізичні та моральні, але й оголосити Його їхнім джерелом, роблячи Його, таким чином, винним у постійному безладді під виглядом і назвою законів природи.
When we endow matter with vague spiritual power, — that is, when we do so in our theories, for of course we cannot really endow matter with what it does not and cannot possess, — we disown the Almighty, for such theories lead to one of two things. They either presuppose the self-evolution and self-government of matter, or else they assume that matter is the product of Spirit. To seize the first horn of this dilemma and consider matter as a power in and of itself, is to leave the creator out of His own universe; while to grasp the other horn of the dilemma and regard God as the creator of matter, is not only to make Him responsible for all disasters, physical and moral, but to announce Him as their source, thereby making Him guilty of maintaining perpetual misrule in the form and under the name of natural law.
… матерія не може визначати стану людини. Здоров’я й почуття
Здоров’я — стан не матерії, а Розуму, і тому матеріальні почуття не здатні давати свідчення про здоров’я, що заслуговує довіри. Наука Розумозцілення показує, що ніщо, крім Розуму, не може правильно свідчити про дійсний стан людини або вірно показати цей стан. Тому божественний Принцип Науки, спростовуючи свідчення фізичних почуттів, показує, що людина гармонійно існує в Істині, яка і є єдиною основою здоров’я; і в такий спосіб Наука заперечує всяку хворобу, зціляє хворих, анулює неправильне свідчення і спростовує матеріалістичну логіку.
...matter can make no conditions for man.
Health is not a condition of matter, but of Mind; nor can the material senses bear reliable testimony on the subject of health. The Science of Mind-healing shows it to be impossible for aught but Mind to testify truly or to exhibit the real status of man. Therefore the divine Principle of Science, reversing the testimony of the physical senses, reveals man as harmoniously existent in Truth, which is the only basis of health; and thus Science denies all disease, heals the sick, overthrows false evidence, and refutes materialistic logic.
Неправильний і правильний засоби
Лікарі не повинні вселяти своїм пацієнтам думок про хвороби, як вони це часто роблять, заявляючи, що хвороба — установлений факт перш, ніж вони приймуться за лікування хвороби за допомогою віри в матерію. Замість того, щоби заповнювати думки страхом, вони повинні намагатися протидіяти цьому тривожному почуттю смертного розуму божественною Любов’ю, котра виганяє страх.
Важливе рішення
Я знаходжу, що божественна Істина діє сильніше, ніж будь-які засоби нижчого порядку, зменшуючи запалення, розсмоктуючи пухлини або виліковуючи від органічних хвороб. А інакше й бути не може, тому що Розум — Бог, є і джерело й середовище всього існуючого!
Doctors should not implant disease in the thoughts of their patients, as they so frequently do, by declaring disease to be a fixed fact, even before they go to work to eradicate the disease through the material faith which they inspire. Instead of furnishing thought with fear, they should try to correct this turbulent element of mortal mind by the influence of divine Love which casteth out fear.
To reduce inflammation, dissolve a tumor, or cure organic disease, I have found divine Truth more potent than all lower remedies. And why not, since Mind, God, is the source and condition of all existence?
Лікування кісток хірургією
Уявимо собі два аналогічні випадки захворювання кісток: обидва однакового походження і з однаковими симптомами. В одному випадку звертаються до хірурга, а в іншому — до цілителя Христової Науки. Хірург побоюється й сумнівається в тому як закінчиться хвороба, тому що він уважає, що матерія створює свої власні стани й може зробити їх фатальними. Не тримаючи кермо влади у своїх руках, він уважає, що щось більш сильне, чим Розум, — а саме: матерія, — керує випадком. Тому лікування призначуване їм — пробне. Такий менталітет призводить до поразки. Вірування, що матерія сильніше його й що йому, можливо, не вдасться відновити кістки, підсилює його страх; але він не повинен повідомляти ці думки пацієнту, ні словесно, ні будь-яким іншим шляхом, тому що цей страх значно зменшує ймовірність сприятливого результату. Пам’ятайте, що невисловлене вірування нерідко впливає на вразливого пацієнта сильніше, чим висловлена думка.
Наукова корекція
Зрозумівши на християнсько-науковій основі, що все є Розум, учень Христової Науки починає знищувати оману, виходячи з істини — ментальної причинності всього буття. Цей корекційний засіб одночасно є і зміцнювальним; він досягає кожної частини людського організму і відновлює їх. Згідно Св. Писанню він проникає до «суглобів і мозку костей» і відновлює гармонію людини.
Як упоратися із труднощами
Лікар-матеріаліст розглядає матерію як свого ворога й одночасно як свій лікувальний засіб. Він уважає, що хвороба стихає або загострюється, керуючись матеріальними даними. Цілитель-метафізик, обравши Розум основою своїх дій не зважає на матерію і визнає, що істина й гармонія буття перевершують оману й розлад; у такий спосіб він не слабшає, а навпаки міцніє, щоб упоратися із хворобою і відповідно до цього він зміцнює свого пацієнта, будячи в ньому мужність і свідому силу. Так і Наука і свідомість працюють у системі буття, згідно з законом Розуму, який неминуче стверджує своє абсолютне панування.
Let us suppose two parallel cases of bone-disease, both similarly produced and attended by the same symptoms. A surgeon is employed in one case, and a Christian Scientist in the other. The surgeon, holding that matter forms its own conditions and renders them fatal at certain points, entertains fears and doubts as to the ultimate outcome of the injury. Not holding the reins of government in his own hands, he believes that something stronger than Mind — namely, matter — governs the case. His treatment is therefore tentative. This mental state invites defeat. The belief that he has met his master in matter and may not be able to mend the bone, increases his fear; yet this belief should not be communicated to the patient, either verbally or otherwise, for this fear greatly diminishes the tendency towards a favorable result. Remember that the unexpressed belief oftentimes affects a sensitive patient more strongly than the expressed thought.
The Christian Scientist, understanding scientifically that all is Mind, commences with mental causation, the truth of being, to destroy the error. This corrective is an alterative, reaching to every part of the human system. According to Scripture, it searches "the joints and marrow," and it restores the harmony of man.
The matter-physician deals with matter as both his foe and his remedy. He regards the ailment as weakened or strengthened according to the evidence which matter presents. The metaphysician, making Mind his basis of operation irrespective of matter and regarding the truth and harmony of being as superior to error and discord, has rendered himself strong, instead of weak, to cope with the case; and he proportionately strengthens his patient with the stimulus of courage and conscious power. Both Science and consciousness are now at work in the economy of being according to the law of Mind, which ultimately asserts its absolute supremacy.
Коли віра в матерію переможена, свідомість створює здоровіше, краще тіло. Виправте матеріальне вірування духовним розумінням, і Дух сформує вас заново. Надалі ви ніколи не будете нічого боятися, хіба що тільки прогнівити Бога, і ви ніколи не повірите, що серце або яка-небудь інша частина тіла можуть вас убити.
Consciousness constructs a better body when faith in matter has been conquered. Correct material belief by spiritual understanding, and Spirit will form you anew. You will never fear again except to offend God, and you will never believe that heart or any portion of the body can destroy you.
Коли тіло нібито повідомляє: «Я занедужало», — ніколи не визнавайте себе винним. Гріх повинен бути переборений, переможений
Ментально [молитовно] спростовуйте кожну скаргу тіла й піднімайтеся до справжнього пізнання Життя як Любові — як усього, що чисте й що приносить плоди Духа. Страх — джерело хвороби; отже переборіть страх і гріх за допомогою божественного Розуму і, саме за допомогою божественного Розуму, ви подолаєте хворобу. Тільки поки страх або гріх ще не зникли, вони можуть привести до смерті. Для того, щоби вилікувати фізичне захворювання, потрібно взяти до уваги кожне порушення морального закону й засудити оману. Страх, який є елементом кожного захворювання, повинен бути вигнаний, щоби скоректувати баланс на сторону Бога. Вигнання зла і страху дає можливість істині переважити оману. Єдиний вихід — це [молитовна] протидія всьому, що протистоїть здоров’ю, святості й гармонії людини, образа Божого.
When the body is supposed to say, "I am sick," never plead guilty.
Mentally contradict every complaint from the body, and rise to the true consciousness of Life as Love, — as all that is pure, and bearing the fruits of Spirit. Fear is the fountain of sickness, and you master fear and sin through divine Mind; hence it is through divine Mind that you overcome disease. Only while fear or sin remains can it bring forth death. To cure a bodily ailment, every broken moral law should be taken into account and the error be rebuked. Fear, which is an element of all disease, must be cast out to readjust the balance for God. Casting out evil and fear enables truth to outweigh error. The only course is to take antagonistic grounds against all that is opposed to the health, holiness, and harmony of man, God's image.
Під час хвороби добре зберігати спокій, а ще краще не втрачати надії, але найкраще — розуміти, що хвороба нереальна й що Істина може знищити її вигадану реальність тому, що це розуміння і є загальний, універсальний та ідеальний зцілювальний засіб.
It is well to be calm in sickness; to be hopeful is still better; but to understand that sickness is not real and that Truth can destroy its seeming reality, is best of all, for this understanding is the universal and perfect remedy.
Чим більш матеріальним стає вірування, тим очевидніше і його омана, поки божественний Дух, верховний у своєму царстві, не підкорить собі всю матерію й людина не виявиться подібною Духу, — Першоджерелу її існування.
The more material the belief, the more obvious its error, until divine Spirit, supreme in its domain, dominates all matter, and man is found in the likeness of Spirit, his original being.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442