Неділя 15 червня, 2025
“Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.”
“Say ye to the righteous, that it shall be well with him.”
19. Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
20. душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
21. Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22. Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
23. нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
24. Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
25. Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
26. Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
21. This I recall to my mind, therefore have I hope.
22. It is of the Lord’s mercies that we are not consumed, because his compassions fail not.
23. They are new every morning: great is thy faithfulness.
24. The Lord is my portion, saith my soul; therefore will I hope in him.
25. The Lord is good unto them that wait for him, to the soul that seeketh him.
26. It is good that a man should both hope and quietly wait for the salvation of the Lord.
УРОК ПРОПОВІДЬ
1 А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.
16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!
17 Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!
1 We then, as workers together with him, beseech you also that ye receive not the grace of God in vain.
16 …as God hath said, I will dwell in them, and walk in them; and I will be their God, and they shall be my people.
18 And will be a Father unto you, and ye shall be my sons and daughters, saith the Lord Almighty.
3 А Мойсей увійшов до Бога. І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля:
4 Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе.
5 А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя!
3 And Moses went up unto God, and the Lord called unto him out of the mountain, saying, Thus shalt thou say to the house of Jacob, and tell the children of Israel;
4 Ye have seen what I did unto the Egyptians, and how I bare you on eagles’ wings, and brought you unto myself.
5 ...keep my covenant,
6 Бо Я, Господь, не змінююся, тому ви, сини Яковові, не будете знищені.
6 For I am the Lord, I change not; therefore ye sons of Jacob are not consumed.
8 І сталося певного дня, і прийшов Єлисей до Шунаму, а там була багата жінка, і вона сильно просила його до себе поїсти хліба. І бувало, скільки разів приходив він, заходив туди їсти хліб.
9 І сказала вона до чоловіка свого: Ось я познала, що Божий чоловік, який завжди приходить до нас, він святий.
10 Зробім же малу муровану горницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця, і свічника. І коли він приходитиме до нас, то заходитиме туди.
11 Одного разу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.
12 І сказав він до свого слуги Ґехазі: Поклич оцю шунамітянку! І той покликав її, і вона стала перед ним.
13 І сказав він до нього: Скажи їй: Ось ти старанно піклувалася про всі наші потреби. Що зробити тобі за це? Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська? А вона відказала: Ні, я сиджу серед народу свого!
14 І сказав він: Що ж зробити їй? А Ґехазі відказав: Та вона не має сина, а чоловік її старий.
15 А він сказав: Поклич її. І він покликав її, і вона стала при вході.
16 І він сказав: На цей означений час, коли саме цей час вернеться, ти обійматимеш сина!
17 Та зачала та жінка, і породила сина на той означений час, того саме часу, про який говорив до неї Єлисей.
18 І росло те дитя. А одного разу вийшло воно до свого батька до женців.
19 І сказало воно до свого батька: Голова моя, голова моя!... А той сказав слузі: Занеси його до його матері!
20 І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полудня, та й померло...
21 І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкнула за ним двері та й вийшла.
22 І покликала вона свого чоловіка та й сказала: Пришли мені одного із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся.
23 А він сказав: Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота. А вона відказала: Добре!
25 І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Кармел. І сталося, як Божий чоловік побачив її здалека, то сказав до слуги свого Ґехазі: Ось та шунамітянка!
26 Побіжи ж назустріч їй та й скажи їй: Чи все гаразд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині? А та відказала: Усе гаразд!
27 І прийшла вона до Божого чоловіка на гору, і сильно схопила за ноги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхнути її, та Божий чоловік сказав: Позостав її, бо затурбована душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені.
30 А мати того хлопця сказала: Як живий Господь і жива душа твоя, я не полишу тебе! І він устав і пішов за нею.
31 А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: Не збудився той хлопець!
32 І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!...
33 І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома, та й молився до Господа.
34 І ввійшов він, і ліг на того хлопця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!...
35 І він знову ходив по дому раз сюди, а раз туди. І ввійшов він, і знову схилився над ним, і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої.
36 І покликав він Ґехазі та й сказав: Поклич ту шунамітянку! І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: Забери свого сина!
37 І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взяла вона сина свого та й вийшла...
8 And it fell on a day, that Elisha passed to Shunem, where was a great woman; and she constrained him to eat bread. And so it was, that as oft as he passed by, he turned in thither to eat bread.
9 And she said unto her husband, Behold now, I perceive that this is an holy man of God, which passeth by us continually.
10 Let us make a little chamber, I pray thee, on the wall; and let us set for him there a bed, and a table, and a stool, and a candlestick: and it shall be, when he cometh to us, that he shall turn in thither.
11 And it fell on a day, that he came thither, and he turned into the chamber, and lay there.
12 And he said to Gehazi his servant, Call this Shunammite. And when he had called her, she stood before him.
13 And he said unto him, Say now unto her, Behold, thou hast been careful for us with all this care; what is to be done for thee? wouldest thou be spoken for to the king, or to the captain of the host? And she answered, I dwell among mine own people.
14 And he said, What then is to be done for her? And Gehazi answered, Verily she hath no child, and her husband is old.
15 And he said, Call her. And when he had called her, she stood in the door.
16 And he said, About this season, according to the time of life, thou shalt embrace a son.
17 And the woman conceived, and bare a son at that season that Elisha had said unto her, according to the time of life.
18 And when the child was grown, it fell on a day, that he went out to his father to the reapers.
19 And he said unto his father, My head, my head. And he said to a lad, Carry him to his mother.
20 And when he had taken him, and brought him to his mother, he sat on her knees till noon, and then died.
21 And she went up, and laid him on the bed of the man of God, and shut the door upon him, and went out.
22 And she called unto her husband, and said, Send me, I pray thee, one of the young men, and one of the asses, that I may run to the man of God, and come again.
23 And he said, Wherefore wilt thou go to him to day? it is neither new moon, nor sabbath. And she said, It shall be well.
25 So she went and came unto the man of God to mount Carmel. And it came to pass, when the man of God saw her afar off, that he said to Gehazi his servant, Behold, yonder is that Shunammite:
26 Run now, I pray thee, to meet her, and say unto her, Is it well with thee? is it well with thy husband? is it well with the child? And she answered, It is well.
27 And when she came to the man of God to the hill, she caught him by the feet: but Gehazi came near to thrust her away. And the man of God said, Let her alone; for her soul is vexed within her: and the Lord hath hid it from me, and hath not told me.
30 And the mother of the child said, As the Lord liveth, and as thy soul liveth, I will not leave thee. And he arose, and followed her.
31 And Gehazi passed on before them, and laid the staff upon the face of the child; but there was neither voice, nor hearing. Wherefore he went again to meet him, and told him, saying, The child is not awaked.
32 And when Elisha was come into the house, behold, the child was dead, and laid upon his bed.
33 He went in therefore, and shut the door upon them twain, and prayed unto the Lord.
34 And he went up, and lay upon the child, and put his mouth upon his mouth, and his eyes upon his eyes, and his hands upon his hands: and he stretched himself upon the child; and the flesh of the child waxed warm.
35 Then he returned, and walked in the house to and fro; and went up, and stretched himself upon him: and the child sneezed seven times, and the child opened his eyes.
36 And he called Gehazi, and said, Call this Shunammite. So he called her. And when she was come in unto him, he said, Take up thy son.
37 Then she went in, and fell at his feet, and bowed herself to the ground, and took up her son, and went out.
8 Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені,
9 щоб в'язням сказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З'явіться! При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська.
10 Не будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх.
8 Thus saith the Lord, In an acceptable time have I heard thee, and in a day of salvation have I helped thee: and I will preserve thee, and give thee for a covenant of the people, to establish the earth, to cause to inherit the desolate heritages;
9 That thou mayest say to the prisoners, Go forth; to them that are in darkness, Shew yourselves. They shall feed in the ways, and their pastures shall be in all high places.
10 They shall not hunger nor thirst; neither shall the heat nor sun smite them: for he that hath mercy on them shall lead them, even by the springs of water shall he guide them.
16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
16 Let us therefore come boldly unto the throne of grace, that we may obtain mercy, and find grace to help in time of need.
13 .....Ти Бог що бачить мене.....
13 Thou God seest me:
28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
29 Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.
30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.
31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
28 And we know that all things work together for good to them that love God, to them who are the called according to his purpose.
31 What shall we then say to these things? If God be for us, who can be against us?
Дух благословляє людину, але людина не знає «звідки він приходить». Він зціляє хворих, утішає опечалених і виправляє грішників. Такою є дія єдиного, всеосяжного Бога, незримого добра, що перебуває у вічній Науці.
Spirit blesses man, but man cannot "tell whence it cometh." By it the sick are healed, the sorrowing are comforted, and the sinning are reformed. These are the effects of one universal God, the invisible good dwelling in eternal Science.
МОЛИТВА, що виправляє грішника і зцілює хворого є абсолютна віра в те, що все можливо Богу, — це самовіддана любов і духовне розуміння Бога. Що б про це не говорили й що б не думали інші, я говорю на підставі практичного досвіду. Молитва, пильнування й духовна робота, з’єднані із самопожертвою, такі є благодатні Божі шляхи успішного поширення Християнства й досягнення здоров’я усього людства.
Невисловлені думки не залишаються невідомими божественному Розуму. Мрія є молитва, і ми нічого не втрачаємо, довіряючи Богу наші мрії, щоби вони сформувалися й піднялися, перш ніж перетворитися в слова й дії.
The prayer that reforms the sinner and heals the sick is an absolute faith that all things are possible to God, — a spiritual understanding of Him, an unselfed love. … Prayer, watching, and working, combined with self-immolation, are God's gracious means for accomplishing whatever has been successfully done for the Christianization and health of mankind.
Thoughts unspoken are not unknown to the divine Mind. Desire is prayer; and no loss can occur from trusting God with our desires, that they may be moulded and exalted before they take form in words and in deeds.
Від початку до кінця Св. Писання наповнене оповіданнями про перемогу Духа та Розуму, над матерією. Мойсей довів владу Розуму за допомогою того, що люди називають чудесами; ті ж докази дали Ісус Навин, Ілля та Єлисей. Знамення й чудеса звіщали і християнську еру.
From beginning to end, the Scriptures are full of accounts of the triumph of Spirit, Mind, over matter. Moses proved the power of Mind by what men called miracles; so did Joshua, Elijah, and Elisha. The Christian era was ushered in with signs and wonders.
Остаточне знищення омани
Смертні думають, що вони можуть жити без доброти, тоді як Бог добрий, і Він — єдине реальне Життя. Який результат таких думок? — Мало розуміючи божественний Принцип, який рятує і зціляє, смертні тільки вірять, що вони позбуваються від гріхів, хвороб і смерті. У такий спосіб у дійсності ці омани не знищені й неминуче залишаються зі смертними, поки тут або після-тут (у житті майбутньому) смертні не досягнуть дійсного розуміння Бога в Науці, яка знищує неправильні людські уявлення про Нього і відкриває великі реалії універсальності, всеохоплення та всюдисутності Його все-буття.
Mortals suppose that they can live without goodness, when God is good and the only real Life. What is the result? Understanding little about the divine Principle which saves and heals, mortals get rid of sin, sickness, and death only in belief. These errors are not thus really destroyed, and must therefore cling to mortals until, here or hereafter, they gain the true understanding of God in the Science which destroys human delusions about Him and reveals the grand realities of His allness.
Здоров’я й почуття
Здоров’я — стан не матерії, а Розуму, і тому матеріальні почуття не здатні давати свідчення про здоров’я, що заслуговує довіри. Наука Розумозцілення показує, що ніщо, крім Розуму, не може правильно свідчити про дійсний стан людини або вірно показати цей стан. Тому божественний Принцип Науки, спростовуючи свідчення фізичних почуттів, показує, що людина гармонійно існує в Істині, яка і є єдиною основою здоров’я; і в такий спосіб Наука заперечує всяку хворобу, зціляє хворих, анулює неправильне свідчення і спростовує матеріалістичну логіку.
Health is not a condition of matter, but of Mind; nor can the material senses bear reliable testimony on the subject of health. The Science of Mind-healing shows it to be impossible for aught but Mind to testify truly or to exhibit the real status of man. Therefore the divine Principle of Science, reversing the testimony of the physical senses, reveals man as harmoniously existent in Truth, which is the only basis of health; and thus Science denies all disease, heals the sick, overthrows false evidence, and refutes materialistic logic.
Ті хто недосвідчені в Християнській Науці, у дійсності, нічого не розуміють про матеріальне існування. Згідно із загальноприйнятим віруванням смертні перебувають тут без своєї згоди й будуть узяті звідси також усупереч їхньої волі, не знаючи ні чому, ні коли це відбудеться. Як перелякані діти звідусіль чекають появи уявної примари, так хворе людство бачить скрізь небезпеку й шукає допомоги у всіх напрямках, крім правильного. Темрява вселяє страх. Дорослий, поневолений своїми віруваннями, розуміє своє справжнє буття не краще, чим дитина і його потрібно вивести з мороку, перш ніж він зможе позбутися ілюзорних страждань, що заповнюють сутінки. Шлях божественної Науки — єдиний шлях, який виводить із цього стану.
Розум може дати чистоту замість нечистоти, силу замість слабкості, здоров'я замість хвороби, і саме на цій здатності Розуму заснована необхідність духовного розвитку роду людського. Істина зміцнює весь організм і може повністю зцілити людину.
By those uninstructed in Christian Science, nothing is really understood of material existence. Mortals are believed to be here without their consent and to be removed as involuntarily, not knowing why nor when. As frightened children look everywhere for the imaginary ghost, so sick humanity sees danger in every direction, and looks for relief in all ways except the right one. Darkness induces fear. The adult, in bondage to his beliefs, no more comprehends his real being than does the child; and the adult must be taken out of his darkness, before he can get rid of the illusive sufferings which throng the gloaming. The way in divine Science is the only way out of this condition.
The necessity for uplifting the race is father to the fact that Mind can do it; for Mind can impart purity instead of impurity, strength instead of weakness, and health instead of disease. Truth is an alterative in the entire system, and can make it "every whit whole."
Долина. Зневіра; лагідність; морок.
«Якщо я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися зла». (Псалом 23:4).
Хоча для смертного почуття шлях є у пітьмі, божественні Життя й Любов освітлюють його, знищують тривоги смертної думки, страх смерті й уявну реальність омани.
Християнська Наука, суперечачи почуттям, змушує квіти у долині набрунитися й
«розцвісти, як нарцис». (Ісая 38:1)
Valley. Depression; meekness; darkness.
"Though I walk through the valley of the shadow of death, I will fear no evil." (Psalm xxiii.4.)
Though the way is dark in mortal sense, divine Life and Love illumine it, destroy the unrest of mortal thought, the fear of death, and the supposed reality of error. Christian Science, contradicting sense, maketh the valley to bud and blossom as the rose.
Кров, серце, легені, мозок і т. д. не мають нічого загального з Життям, Богом. Кожна функція реальної людини керується божественним Розумом. Людський розум не має сили вбивати або зціляти, і він не має влади над Божою людиною. Божественний Розум, що створив людину, зберігає Свій власний образ і подобу. Людський розум противиться Богу і його треба «відкинути», як говорить Ап. Павло. Усе, що дійсно існує, — це божественний Розум і його ідея, і в цьому Розумі все буття та всі істоти виявляються гармонічними і вічними. Шлях, щоби побачити і визнати цей факт, поступитися цій силі й дотримуватися керівництва істини є прямим і вузьким.
The blood, heart, lungs, brain, etc., have nothing to do with Life, God. Every function of the real man is governed by the divine Mind. The human mind has no power to kill or to cure, and it has no control over God's man. The divine Mind that made man maintains His own image and likeness. The human mind is opposed to God and must be put off, as St. Paul declares. All that really exists is the divine Mind and its idea, and in this Mind the entire being is found harmonious and eternal. The straight and narrow way is to see and acknowledge this fact, yield to this power, and follow the leadings of truth.
Історія Християнства дає вражаючі докази підтримки й захисту, дарованих людині його небесним Батьком, всемогутнім Розумом. Він повідомляє людині віру й розуміння, щоби захистити себе не тільки від спокуси, але і від фізичних страждань.
The history of Christianity furnishes sublime proofs of the supporting influence and protecting power bestowed on man by his heavenly Father, omnipotent Mind, who gives man faith and understanding whereby to defend himself, not only from temptation, but from bodily suffering.
І Данило в лігві левів, й Ап. Павло, якого вкусила змія почували себе в безпеці, розуміючи владу, яку Любов має над усім. Усі Божі створіння, що рухаються в гармонії Науки, нешкідливі, нерушимі й корисні. Усвідомлення цієї великої істини було джерелом сили для прадавніх мудреців. Це усвідомлення є основою для християнського зцілення і воно робить здатним кожного, хто його має, повторювати приклад Ісуса. «І побачив Бог, що це добре».
Understanding the control which Love held over all, Daniel felt safe in the lions' den, and Paul proved the viper to be harmless. All of God's creatures, moving in the harmony of Science, are harmless, useful, indestructible. A realization of this grand verity was a source of strength to the ancient worthies. It supports Christian healing, and enables its possessor to emulate the example of Jesus. "And God saw that it was good."
Непохитно дотримуйтеся в думках усього вічного, усього доброго й усього дійсного; і вічне, добре й дійсне ввійде у ваше життя в тому ступені, у якому воно заповнює ваші думки.
Hold thought steadfastly to the enduring, the good, and the true, and you will bring these into your experience proportionably to their occupancy of your thoughts.
Сутність людини
Пропорційно до того, як у людському уявленні матерія перестає бути сутністю людини, людина стає її володарем. Вона вникає в богоподібне розуміння фактів і осягає теологію Ісуса, виявлену в зціленні хворих, воскресінні мертвих і ходінні по воді. Усі ці здійснення виявили владу Ісуса над віруванням, що матерія є першоосновою, що вона може бути володарем життя або будівельником якої б то ні було форми існування.
In proportion as matter loses to human sense all entity as man, in that proportion does man become its master. He enters into a diviner sense of the facts, and comprehends the theology of Jesus as demonstrated in healing the sick, raising the dead, and walking over the wave. All these deeds manifested Jesus' control over the belief that matter is substance, that it can be the arbiter of life or the constructor of any form of existence.
Коли в нас буде більше віри в істину буття, чим в оману, більше віри в Дух, чим у матерію, більше віри в життя, чим у смерть, більше віри в Бога, чим у людину, тоді ніякі матеріальні припущення не зможуть перешкодити нам зціляти хворих і знищувати оману.
АМІНЬ! АМІНЬ! та АМІНЬ!
When we come to have more faith in the truth of being than we have in error, more faith in Spirit than in matter, more faith in living than in dying, more faith in God than in man, then no material suppositions can prevent us from healing the sick and destroying error.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442