Неділя 12 січня, 2025
“І затрусившися та налякавшися, каже: Господи, що хочеш, щоб зробив я?”
“Lord, what wilt thou have me to do?”
1. Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
2. що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
4. Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.
5. І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.
6. Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.
7. Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
8. не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,
14. Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,
1. Wherefore, holy brethren, partakers of the heavenly calling, consider the Apostle and High Priest of our profession, Christ Jesus;
2. Who was faithful to him that appointed him, as also Moses was faithful in all his house.
4. For every house is builded by some man; but he that built all things is God.
5. And Moses verily was faithful in all his house, as a servant, for a testimony of those things which were to be spoken after;
6. But Christ as a son over his own house; whose house are we, if we hold fast the confidence and the rejoicing of the hope firm unto the end.
7. To day if ye will hear his voice,
8. Harden not your hearts,
14. For we are made partakers of Christ, if we hold the beginning of our confidence stedfast unto the end.
УРОК ПРОПОВІДЬ
1 Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!
2 Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!
1 Unto thee lift I up mine eyes, O thou that dwellest in the heavens.
2 Behold, as the eyes of servants look unto the hand of their masters, and as the eyes of a maiden unto the hand of her mistress; so our eyes wait upon the Lord our God, until that he have mercy upon us.
12 І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої.
12 And the children of Israel took their journeys out of the wilderness of Sinai;
1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.
2 І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.
3 І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.
4 А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?
16 І сказав Господь до Мойсея: Збери ж мені сімдесятеро люда зо старших Ізраїлевих.
17 І Я зійду, і буду розмовляти там із тобою.
18 А до народу скажи: Освятіться назавтра, і будете їсти м'ясо.
21 І сказав Мойсей: Шістсот тисяч піхоти той народ, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць часу.
22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, і вистачить їм?
23 А Господь сказав до Мойсея: Чи Господня рука буває коротка?
24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова.
31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табором.
1 And when the people complained, it displeased the Lord: and the Lord heard it; and his anger was kindled; and the fire of the Lord burnt among them, and consumed them that were in the uttermost parts of the camp.
2 And the people cried unto Moses; and when Moses prayed unto the Lord, the fire was quenched.
4 And the mixt multitude that was among them fell a lusting: and the children of Israel also wept again, and said, Who shall give us flesh to eat?
16 And the Lord said unto Moses, Gather unto me seventy men of the elders of Israel,
17 And I will come down and talk with thee there:
18 And say thou unto the people, Sanctify yourselves against to morrow, and ye shall eat flesh:
21 And Moses said, The people, among whom I am, are six hundred thousand footmen; and thou hast said, I will give them flesh, that they may eat a whole month.
22 Shall the flocks and the herds be slain for them, to suffice them?
23 And the Lord said unto Moses, Is the Lord’s hand waxed short? thou shalt see now whether my word shall come to pass unto thee or not.
24 And Moses went out, and told the people the words of the Lord,
31 And there went forth a wind from the Lord, and brought quails from the sea, and let them fall by the camp,
13 Ось стане розумне робити Мій Отрок, підійметься й буде повищений, і височенним Він стане!
13 Behold, my servant shall deal prudently, he shall be exalted and extolled, and be very high.
1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
2 І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?
3 Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.
4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.
5 Доки Я в світі, Я Світло для світу.
6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
7 і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...
13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.
14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.
15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.
16 Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.
30 Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!
31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.
32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.
33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.
1 And as Jesus passed by, he saw a man which was blind from his birth.
2 And his disciples asked him, saying, Master, who did sin, this man, or his parents, that he was born blind?
3 Jesus answered, Neither hath this man sinned, nor his parents: but that the works of God should be made manifest in him.
4 I must work the works of him that sent me, while it is day: the night cometh, when no man can work.
5 As long as I am in the world, I am the light of the world.
6 When he had thus spoken, he spat on the ground, and made clay of the spittle, and he anointed the eyes of the blind man with the clay,
7 And said unto him, Go, wash in the pool of Siloam, (which is by interpretation, Sent.) He went his way therefore, and washed, and came seeing.
13 They brought to the Pharisees him that aforetime was blind.
14 And it was the sabbath day when Jesus made the clay, and opened his eyes.
15 Then again the Pharisees also asked him how he had received his sight. He said unto them, He put clay upon mine eyes, and I washed, and do see.
16 Therefore said some of the Pharisees, This man is not of God, because he keepeth not the sabbath day. Others said, How can a man that is a sinner do such miracles? And there was a division among them.
30 The man answered and said unto them, Why herein is a marvellous thing, that ye know not from whence he is, and yet he hath opened mine eyes.
31 Now we know that God heareth not sinners: but if any man be a worshipper of God, and doeth his will, him he heareth.
32 Since the world began was it not heard that any man opened the eyes of one that was born blind.
33 If this man were not of God, he could do nothing.
1 Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.
14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.
24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
25 Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.
26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як
службовець.
27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.
1 Now the feast of unleavened bread drew nigh, which is called the Passover.
14 And when the hour was come, he sat down, and the twelve apostles with him.
24 And there was also a strife among them, which of them should be accounted the greatest.
25 And he said unto them, The kings of the Gentiles exercise lordship over them; and they that exercise authority upon them are called benefactors.
26 But ye shall not be so: but he that is greatest among you, let him be as the younger; and he that is chief, as he that doth serve.
27 For whether is greater, he that sitteth at meat, or he that serveth? is not he that sitteth at meat? but I am among you as he that serveth.
8 Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона.
9 Бо заповіді: ... вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!
10 Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.
11 І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.
12 Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла.
14 але зодягніться Господом Ісусом Христом!
1 Let every soul be subject unto the higher powers. For there is no power but of God: the powers that be are ordained of God.
3 Wilt thou then not be afraid of the power? do that which is good, and thou shalt have praise of the same:
4 For he is the minister of God to thee for good.
17 Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня.
18 І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом,
19 розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
20 дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа,
17 Wherefore be ye not unwise, but understanding what the will of the Lord is.
19 Speaking to yourselves in psalms and hymns and spiritual songs, singing and making melody in your heart to the Lord;
20 Giving thanks always for all things unto God and the Father in the name of our Lord Jesus Christ;
21 Submitting yourselves one to another in the fear of God.
Наукова єдність, яка існує між Богом і людиною, повинна бути втілена в життєвій практиці, а Божа воля повинна виконуватися усюди.
The scientific unity which exists between God and man must be wrought out in life-practice, and God's will must be universally done.
Той, кому відома воля Божа та вимоги божественної Науки, і хто кориться їм, накликає на себе заздру ворожість; того ж, хто відмовляється коритися Богу, повчає Любов.
Суттю будь-якої відданості є відображення і прояв Божественної Любові, що зцілює хвороби і знищує гріх. Наш Учитель сказав: «Якщо любите мене, дотримуйтесь моїх заповідей».
Ми повинні поставити собі метою піти на крок далі віри — іти по стопах Істини і знайти шлях до здоров’я і святості. Ми повинні прагнути досягти вершини гори Хорива (Сінай), де є Бог; а чистота й непорочність є наріжним каменем усякого духовного розвитку.
Хрещення Духом, відмиваючи тіло від усієї нечистоти плоті, означає, що чисті серцем бачать Бога й наближаються до духовного Життя із його наочними проявами.
He, who knows God's will or the demands of divine Science and obeys them, incurs the hostility of envy; and he who refuses obedience to God, is chastened by Love.
The substance of all devotion is the reflection and demonstration of divine Love, healing sickness and destroying sin. Our Master said, "If ye love me, keep my commandments."
One's aim, a point beyond faith, should be to find the footsteps of Truth, the way to health and holiness. We should strive to reach the Horeb height where God is revealed; and the corner-stone of all spiritual building is purity. The baptism of Spirit, washing the body of all the impurities of flesh, signifies that the pure in heart see God and are approaching spiritual Life and its demonstration.
Свята боротьба
Коли людський початок боровся в ньому з божественним, наш великий Учитель сказав:
«Втім так буде не Моя воля, а Твоя!» — інакше кажучи: нехай Дух, а не плоть, буде представлений у Мені. Це є нове розуміння духовної Любові. Воно віддає все заради Христа, або Істини. Воно благословляє своїх ворогів, зціляє хворих, виганяє оману, воскрешає мертвих від беззаконня і гріхів, і проповідує Євангеліє, лагідним серцем жебракам.
When the human element in him struggled with the divine, our great Teacher said: "Not my will, but Thine, be done!" — that is, Let not the flesh, but the Spirit, be represented in me. This is the new understanding of spiritual Love. It gives all for Christ, or Truth. It blesses its enemies, heals the sick, casts out error, raises the dead from trespasses and sins, and preaches the gospel to the poor, the meek in heart.
Сила волі шкідлива
Людська сила волі не є Наукою. Людська воля належить до так званих матеріальних почуттів, і її застосування слід засудити. Вживання сили волі для того, щоби хворий поправився не є метафізичною практикою зцілення в Християнській Науці, — це не що інше, як явний тваринний магнетизм [гіпнотизм]. Людська сила волі здатна порушувати
права людини. Вона безупинно робить зло і в реальності не є чинником буття. Істина, а не особиста воля, — ось та божественна сила, яка говорить хворобі: «Замовкни, перестань».
Human will-power is not Science. Human will belongs to the so-called material senses, and its use is to be condemned. Willing the sick to recover is not the metaphysical practice of Christian Science, but is sheer animal magnetism. Human will-power may infringe the rights of man. It produces evil continually, and is not a factor in the realism of being. Truth, and not corporeal will, is the divine power which says to disease, "Peace, be still."
Сила волі неправедна
Уся сила волі людини повинна бути підпорядкована Істині; інакше вона введе в оману здоровий глузд і звільнить низинні схильності. Завдання духовного почуття — управляти людиною. ...
Сила волі здатна на будь-яке зло. Вона ніколи не зможе зціляти хворих тому, що це молитва неправедного, тоді як прояв вищих почуттів — надії, віри й любові — є молитвою праведного. Така молитва, керована Наукою, а не матеріальними почуттями, зціляє хворих.
Will-power is capable of all evil. It can never heal the sick, for it is the prayer of the unrighteous; while the exercise of the sentiments — hope, faith, love — is the prayer of the righteous. This prayer, governed by Science instead of the senses, heals the sick.
Багато хто вважає, що феномени фізичного зцілення в Християнській Науці є тільки фазою дії людського розуму, дії, яка якимось непоясненим шляхом приводить до лікування хвороби. Напроти, Християнська Наука раціонально пояснює, що всі інші лікувальні методи — плоди людської віри в матерію, віри в дію не Духа, а тілесного розуму, який повинен відступити перед Христовою Наукою.
Фізичне зцілення в Християнській Науці є, як і в часи Ісуса, так і тепер, результатом дії божественного Принципу, перед яким гріх і хвороби втрачають свою реальність у людській свідомості і зникають так само природно й неминуче, як темрява поступається місцем світлу, а гріх виправленню. Тепер, як і раніше, ці потужні діяння не надприродні, а надзвичайно природні. Вони знамення Еммануїла, або «Бог із нами», — божественного впливу, завжди присутнього в людській свідомості, який знову приходить сьогодні, згідно із прадавньою обіцянкою,
Проповідувати бранцям [почуттів] звільнення, Сліпим прозріння, Відпустити змучених на волю.
Many imagine that the phenomena of physical healing in Christian Science present only a phase of the action of the human mind, which action in some unexplained way results in the cure of disease. On the contrary, Christian Science rationally explains that all other pathological methods are the fruits of human faith in matter, — faith in the workings, not of Spirit, but of the fleshly mind which must yield to Science.
The physical healing of Christian Science results now, as in Jesus' time, from the operation of divine Principle, before which sin and disease lose their reality in human consciousness and disappear as naturally and as necessarily as darkness gives place to light and sin to reformation. Now, as then, these mighty works are not supernatural, but supremely natural. They are the sign of Immanuel, or "God with us," — a divine influence ever present in human consciousness and repeating itself, coming now as was promised aforetime,
To preach deliverance to the captives [of sense],
And recovering of sight to the blind,
To set at liberty them that are bruised.
Служіння й поклоніння
Наш Небесний Отець, божественна Любов, вимагає, щоб усі люди наслідували приклад нашого Вчителя та Його апостолів, а не просто поклонялися Його особі. Сумно, що словосполучення «богослужіння» стало означати церковну службу, замість повсякденних
справ.
Our heavenly Father, divine Love, demands that all men should follow the example of our Master and his apostles and not merely worship his personality. It is sad that the phrase divine service has come so generally to mean public worship instead of daily deeds.
Приклад для нашого порятунку
Приклад Його досконалості служить для порятунку всіх нас, але тільки якщо ми робимо справи, які Він творив і інших учив творити. Метою Його зцілень було не тільки відновлення здоров’я, але й демонстрація божественного Принципу здоров’я. Він був натхненний Богом, Істиною й Любов’ю, у всіх своїх словах і вчинках. Його переслідувачів спонукали: гординя, заздрість, жорстокість і мстивість, що були спричинені Ісусу в плоті, але були спрямовані проти божественного Принципу, Любові, який засуджував їхню похітливість.
Ісус Христос був безкорисливим. Його духовність відокремлювала його від чуттєвості і викликала ненависть егоїстичних матеріалістів, але саме завдяки цій духовності Ісус міг зціляти хворих, виганяти зло і воскрешати мертвих.
His consummate example was for the salvation of us all, but only through doing the works which he did and taught others to do. His purpose in healing was not alone to restore health, but to demonstrate his divine Principle. He was inspired by God, by Truth and Love, in all that he said and did. The motives of his persecutors were pride, envy, cruelty, and vengeance, inflicted on the physical Jesus, but aimed at the divine Principle, Love, which rebuked their sensuality.
Jesus was unselfish. His spirituality separated him from sensuousness, and caused the selfish materialist to hate him; but it was this spirituality which enabled Jesus to heal the sick, cast out evil, and raise the dead.
Божественна влада
Хоча створені людиною системи наполягають на тому, що людина стає хворою, немічною й непотрібною, страждає й вмирає, і все це згідно з Божими законами, чи повинні ми вірити в це? Чи повинні ми вірити авторитету, який заперечує Божу духовну заповідь досконалості, - авторитету, хибність якого Ісус Христос уже довів? Він виконував волю Отця. Він зцілював хвороби всупереч тому, що називається матеріальним законом, але згідно із Божим законом, законом Розуму.
Because man-made systems insist that man becomes sick and useless, suffers and dies, all in consonance with the laws of God, are we to believe it? Are we to believe an authority which denies God's spiritual command relating to perfection, — an authority which Jesus proved to be false? He did the will of the Father. He healed sickness in defiance of what is called material law, but in accordance with God's law, the law of Mind.
Закон і Євангеліє
Як Ап. Павло колись запитував у невірних, так і сучасні рабини запитують із приводу нашого лікування й навчання: «Порушуючи закон безчестиш Бога?». Однак у нас є Євангеліє, і наш Учитель скасував матеріальний закон, зціляючи всупереч цьому закону. Ми маємо намір іти за прикладом Учителя. Ми повинні підкорити матеріальний закон духовному закону. Два істотні пункти Християнської Науки полягають у тому, що ні Життя, ні людина не вмирає й що Бог не творець хвороби.
As Paul asked of the unfaithful in ancient days, so the rabbis of the present day ask concerning our healing and teaching, "Through breaking the law, dishonorest thou God?" We have the gospel, however, and our Master annulled material law by healing contrary to it. We propose to follow the Master's example. We should subordinate material law to spiritual law. Two essential points of Christian Science are, that neither Life nor man dies, and that God is not the author of sickness.
Безроздільне наслідування й дотримування прикладу
Коли ж навчаться ті, хто проголошує себе послідовниками Ісуса, іти за Ним у всіх Його шляхах і наслідувати Його великі справи? Ті ж, хто заподіяли муки цій праведній людині, охоче перетворили б священну справу його життя в перекручене догматичне навчання.
Нехай же сприймуть Християни наших днів більш практичне значення Христової справи! Кожний може певною мірою іти за прикладом Учителя в маніфестації Істини й Життя, здоров’я і святості, більш того — це обов’язок і привілей кожної дитини, чоловіка й жінки. Християни претендують бути Його послідовниками, але чи йдуть вони по заповіданому Ним шляху? Прислухайтеся до цих владних велінь: «Отже, будьте досконалі, як досконалий Батько ваш Небесний!» «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» «Хворих зціляйте!»
When will Jesus' professed followers learn to emulate him in all his ways and to imitate his mighty works? Those who procured the martyrdom of that righteous man would gladly have turned his sacred career into a mutilated doctrinal platform. May the Christians of to-day take up the more practical import of that career! It is possible, — yea, it is the duty and privilege of every child, man, and woman, — to follow in some degree the example of the Master by the demonstration of Truth and Life, of health and holiness.
Я не прошу неможливого, наполягаючи на вимогах Християнської Науки; але тому що це вчення випередило наше століття, не треба заперечувати потребу в його подальшому духовному розкритті. Людство буде удосконалюватися завдяки Христовій Науці і Християнству. Розум може дати чистоту замість нечистоти, силу замість слабкості, здоров'я замість хвороби, і саме на цій здатності Розуму заснована необхідність духовного розвитку роду людського. Істина зміцнює весь організм і може повністю зцілити людину.
No impossible thing do I ask when urging the claims of Christian Science; … The necessity for uplifting the race is father to the fact that Mind can do it; for Mind can impart purity instead of impurity, strength instead of weakness, and health instead of disease. Truth is an alterative in the entire system, and can make it "every whit whole."
Хай буде воля Твоя і на землі, як на небі.
Дай нам пізнати, що, як на небі, так і на землі, Бог всемогутній і вищий за все.
АМІНЬ! АМІНЬ! та АМІНЬ!
Thy will be done in earth, as it is in heaven.
Enable us to know, — as in heaven, so on earth, — God is omnipotent, supreme.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442