Неділя 9 червня, 2024
““Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.””
“The Lord by wisdom hath founded the earth; by understanding hath he established the heavens.”
1 Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,
2 хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,
3 бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,
4 що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,
5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!
6 Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!
1. O come, let us sing unto the Lord: let us make a joyful noise to the rock of our salvation.
2. Let us come before his presence with thanksgiving, and make a joyful noise unto him with psalms.
3. For the Lord is a great God, and a great King above all gods.
4. In his hand are the deep places of the earth: the strength of the hills is his also.
5. The sea is his, and he made it: and his hands formed the dry land.
6. O come, let us worship and bow down: let us kneel before the Lord our maker.
УРОК ПРОПОВІДЬ
1 На початку Бог створив Небо та землю.
26 І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
27 І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.
31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно!
1 In the beginning God created the heaven and the earth.
26 And God said, Let us make man in our image, after our likeness: and let them have dominion over the fish of the sea, and over the fowl of the air, and over the cattle, and over all the earth, and over every creeping thing that creepeth upon the earth.
27 So God created man in his own image, in the image of God created he him; male and female created he them.
31 And God saw every thing that he had made, and, behold, it was very good.
5 Я Господь, і нема вже нікого, нема іншого Бога, крім Мене. Я тебе підперізую, хоч ти не знаєш Мене,
8 Спустіть росу згори, небеса, а із хмар хай спливе справедливість! Хай земля відкривається, і хай породить спасіння та правду, хай разом ростуть! Я, Господь, це вчинив!
12 Я землю вчинив і створив людину на ній, небеса Я руками Своїми простяг і про їхні зорі звелів.
1 Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував. Я Господь, і нема більше іншого Бога!
5 I am the Lord, and there is none else, there is no God beside me: I girded thee, though thou hast not known me:
8 Drop down, ye heavens, from above, and let the skies pour down righteousness: let the earth open, and let them bring forth salvation, and let righteousness spring up together; I the Lord have created it.
12 I have made the earth, and created man upon it: I, even my hands, have stretched out the heavens, and all their host have I commanded.
18 For thus saith the Lord that created the heavens; God himself that formed the earth and made it; he hath established it, he created it not in vain, he formed it to be inhabited: I am the Lord; and there is none else.
1 Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.
1 When Israel was a child, then I loved him, and called my son out of Egypt.
1 А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.
40 Now the sojourning of the children of Israel, who dwelt in Egypt, was four hundred and thirty years.
3 І сказав Мойсей до народу: Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому рабства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти.
18 І повів Бог той народ окружною дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узброєні.
21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.
3 Moses said unto the people, Remember this day, in which ye came out from Egypt, out of the house of bondage; for by strength of hand the Lord brought you out from this place:
18 God led the people about, through the way of the wilderness of the Red sea: and the children of Israel went up harnessed out of the land of Egypt.
21 And the Lord went before them by day in a pillar of a cloud, to lead them the way; and by night in a pillar of fire, to give them light; to go by day and night:
1 І говорив Господь до Мойсея, кажучи:
4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єгиптяни, що Я Господь! І вони вчинили так.
5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той народ. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?
7 І взяв він шість сотень добірних колесниць, і всі колесниці Єгипту, і трійкових над усіма ними.
8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!
10 А фараон наближався. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єгиптяни женуться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,
13 І сказав Мойсей до народу: Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!
21 І простяг Мойсей руку свою на море, і Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море суходолом, і розступилася вода.
22 І ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.
23 А єгиптяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесниці його, та його комонники до середини моря.
26 І промовив Господь до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай вернеться вода на єгиптян, на їхні колесниці й на комонників їхніх.
28 І вернулась вода, і позакривала колесниці та комонників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!
29 А Ізраїлеві сини йшли суходолом у середині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.
30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізраїль мертвих єгиптян на березі моря.
31 І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.
1 And the Lord spake unto Moses, saying,
4 I will harden Pharaoh’s heart, that he shall follow after them; and I will be honoured upon Pharaoh, and upon all his host; that the Egyptians may know that I am the Lord. And they did so.
5 And it was told the king of Egypt that the people fled: and the heart of Pharaoh and of his servants was turned against the people, and they said, Why have we done this, that we have let Israel go from serving us?
7 And he took six hundred chosen chariots, and all the chariots of Egypt, and captains over every one of them.
8 And the Lord hardened the heart of Pharaoh king of Egypt, and he pursued after the children of Israel: and the children of Israel went out with an high hand.
10 And when Pharaoh drew nigh, the children of Israel lifted up their eyes, and, behold, the Egyptians marched after them; and they were sore afraid: and the children of Israel cried out unto the Lord.
13 And Moses said unto the people, Fear ye not, stand still, and see the salvation of the Lord, which he will shew to you to day: for the Egyptians whom ye have seen to day, ye shall see them again no more for ever.
21 And Moses stretched out his hand over the sea; and the Lord caused the sea to go back by a strong east wind all that night, and made the sea dry land, and the waters were divided.
22 And the children of Israel went into the midst of the sea upon the dry ground: and the waters were a wall unto them on their right hand, and on their left.
23 And the Egyptians pursued, and went in after them to the midst of the sea, even all Pharaoh’s horses, his chariots, and his horsemen.
26 And the Lord said unto Moses, Stretch out thine hand over the sea, that the waters may come again upon the Egyptians, upon their chariots, and upon their horsemen.
28 And the waters returned, and covered the chariots, and the horsemen, and all the host of Pharaoh that came into the sea after them; there remained not so much as one of them.
29 But the children of Israel walked upon dry land in the midst of the sea; and the waters were a wall unto them on their right hand, and on their left.
30 Thus the Lord saved Israel that day out of the hand of the Egyptians; and Israel saw the Egyptians dead upon the sea shore.
31 And Israel saw that great work which the Lord did upon the Egyptians: and the people feared the Lord, and believed the Lord, and his servant Moses.
1 І бу́де число Ізраїлевих синів, як мо́рський пісок, що його не можна ані змі́ряти, ані злічи́ти. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не наро́д Мій“, буде їм сказано: „Ви сини Бога Живого“.
10 …the number of the children of Israel shall be as the sand of the sea, which cannot be measured nor numbered; and it shall come to pass, that in the place where it was said unto them, Ye are not my people, there it shall be said unto them, Ye are the sons of the living God.
1 А тепер отак каже Господь, що створив тебе, Якове, і тебе вформував, о Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім'я твоє, Мій ти!
2 Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я.
3 Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаситель!
1 …thus saith the Lord that created thee, O Jacob, and he that formed thee, O Israel, Fear not: for I have redeemed thee, I have called thee by thy name; thou art mine.
2 When thou passest through the waters, I will be with thee; and through the rivers, they shall not overflow thee: when thou walkest through the fire, thou shalt not be burned; neither shall the flame kindle upon thee.
3 For I am the Lord thy God, the Holy One of Israel, thy Saviour:
Творець. Дух; Розум; мудрість; животворящий божественний Принцип усього, що реальне й добре; самоіснуюче Життя, Істина й Любов; те, що досконале і вічне; протилежне матерії і злу у яких немає Принципу; Бог, який створив усе, що створене, і не міг створити ні атомів, ні елементів, протилежних Собі.
Creator. Spirit; Mind; intelligence; the animating divine Principle of all that is real and good; self-existent Life, Truth, and Love; that which is perfect and eternal; the opposite of matter and evil, which have no Principle; God, who made all that was made and could not create an atom or an element the opposite of Himself.
Творчий Принцип — Життя, Істина й Любов — є Бог. Світ відображає Бога. Є тільки один Творець і одне творіння. Це творіння складається з розвитку духовних ідей із їхніми індивідуальностями, котрі охоплені нескінченним Розумом і назавжди відображені. Ці ідеї простягаються від нескінченно малого до нескінченного, а найвищі ідеї — сини й дочки Божі.
The creative Principle — Life, Truth, and Love — is God. The universe reflects God. There is but one creator and one creation. This creation consists of the unfolding of spiritual ideas and their identities, which are embraced in the infinite Mind and forever reflected. These ideas range from the infinitesimal to infinity, and the highest ideas are the sons and daughters of God.
Буття 1:27. І створив Бог на свій образ людину, на образ Божий її Він створив; як чоловіка та жінку створив їх.
Ідеальні чоловік і жінка
Ця вкрай важлива думка повторюється, щоби підкреслити, що Бог створив людину на образ Свій, щоби відображувати божественний Дух. Із цього випливає, що «людина» — це узагальнююча назва. Чоловіча, жіноча й середня стать — це людські уявлення. В одній із прадавніх мов слово «людина» уживається як синонім слова «розум». Антропоморфізм, або олюднення Божества, применшує значення цього визначення. У вираженні
«антропоморфічний (людиноподібний) Бог», слово «антропоморфічний» — похідне від двох грецьких слів, що означають «людина» і «форма», і може бути визначене як спроба смертного розуму звести Божество до тілесності. Животворяща якість Розуму — є Дух, а не матерія. Ідеальний чоловік пов’язаний зі створенням, мудрістю й Істиною. Ідеальна жінка являє собою Життя й Любов.
Genesis i. 27. So God created man in His own image, in the image of God created He him; male and female created He them.
To emphasize this momentous thought, it is repeated that God made man in His own image, to reflect the divine Spirit. It follows that man is a generic term. Masculine, feminine, and neuter genders are human concepts. In one of the ancient languages the word for man is used also as the synonym of mind. This definition has been weakened by anthropomorphism, or a humanization of Deity. The word anthropomorphic, in such a phrase as "an anthropomorphic God," is derived from two Greek words, signifying man and form, and may be defined as a mortally mental attempt to reduce Deity to corporeality. The life-giving quality of Mind is Spirit, not matter. The ideal man corresponds to creation, to intelligence, and to Truth. The ideal woman corresponds to Life and to Love.
Нерозривні взаємовідносини
Бог — Творець людини, і тому що божественний Принцип людини завжди досконалий, то й людина, божественна ідея або його відображення, залишається досконалою. Людина — це вираження Божої суті. Якби коли-небудь був би момент, коли людина не виражала божественної досконалості, — то виходить, був би момент, коли людина не виражала б Бога, і, отже, був би час, коли Божество було б невираженим, — тобто позбавленим сутності.
Відносини між Богом і людиною, божественним Принципом і ідеєю, нерозривні в Науці; а Наука не знає ні відхилення від гармонії, ні [відповідно] повернення до неї, а вважає, що божественний порядок, або духовний закон, у якому Бог досконалий і все, що Він створює, досконале і вічне, залишається незмінним у нескінченності.
God is the creator of man, and, the divine Principle of man remaining perfect, the divine idea or reflection, man, remains perfect. Man is the expression of God's being. If there ever was a moment when man did not express the divine perfection, then there was a moment when man did not express God, and consequently a time when Deity was unexpressed — that is, without entity.
The relations of God and man, divine Principle and idea, are indestructible in Science; and Science knows no lapse from nor return to harmony, but holds the divine order or spiritual law, in which God and all that He creates are perfect and eternal, to have remained unchanged in its eternal history.
Батько-мати — це ім’я Божества, що вказує на Його ніжне відношення до Свого духовного створіння. Як сказав апостол, зі схваленням цитуючи слова одного поета класика: «Тому що ми теж Його рід».
Father-Mother is the name for Deity, which indicates His tender relationship to His spiritual creation. As the apostle expressed it in words which he quoted with approbation from a classic poet: "For we are also His offspring."
У Науці «Буття» ми читаємо, що Він подивився на все, що Він створив, «і побачив, що ото, дуже добре». Тілесні почуття заявляють інше; і якщо надавати історії омани таке ж значення, як викладу істини, то біблійне оповідання про гріх і смерть підтримує неправильні висновки матеріальних почуттів. Слід зрозуміти, що гріх, хвороба і смерть так само позбавлені реальності, як вони позбавлені й добра, Бога.
In the Science of Genesis we read that He saw everything which He had made, "and, behold, it was very good." The corporeal senses declare otherwise; and if we give the same heed to the history of error as to the records of truth, the Scriptural record of sin and death favors the false conclusion of the material senses. Sin, sickness, and death must be deemed as devoid of reality as they are of good, God.
Розум — єдина першопричина
Основою смертного розладу є неправильне уявлення про походження людини. Якщо ви правильно починаєте [ваші міркування] — то значить ви їх правильно й завершите.
Кожне поняття, яке нібито виникає в мозку, помилкове від самого початку. Божественний Розум — єдина причина, або Принцип, існування. Причина не перебуває: у матерії, у смертному розумі або у фізичних формах.
Людський егоїзм
Смертні — егоїсти. Вони вважають себе незалежними працівниками, самостійними творцями й навіть привілейованими творцями чогось, що Божество не прагло або не могло створити. Створіння смертного розуму матеріальні. Одна тільки безсмертна, духовна людина являє собою істину створіння.
Смертна людина — несправжній творець
Коли смертна людина з’єднає свої думки про існування з духовним і буде діяти тільки так, як діє Бог, вона не буде більше бродити навпомацки у темряві й чіплятися за землю, через те що не дістала уявлення про небо. Плотські вірування обманюють нас. Вони роблять людину мимовільним лицеміром, який творить зло, коли він прагне творити добро, створює каліцтво, коли прагне втілити грацію і красу, шкодячи тим, кого він прагне благословити. Він стає у всьому несправжнім творцем, що думає, що він напівбог. Його «дотик перетворює надію в порох, той порох, по якому всі ми пройшли». Словами Біблії він міг би сказати: «Доброго, якого прагну, не роблю, а зле, якого не прагну, роблю».
Не існує другого творця й ще одного створіння. Творець може бути тільки один — Той, Хто створив усе.
The foundation of mortal discord is a false sense of man's origin. To begin rightly is to end rightly. Every concept which seems to begin with the brain begins falsely. Divine Mind is the only cause or Principle of existence. Cause does not exist in matter, in mortal mind, or in physical forms.
Mortals are egotists. They believe themselves to be independent workers, personal authors, and even privileged originators of something which Deity would not or could not create. The creations of mortal mind are material. Immortal spiritual man alone represents the truth of creation.
When mortal man blends his thoughts of existence with the spiritual and works only as God works, he will no longer grope in the dark and cling to earth because he has not tasted heaven. Carnal beliefs defraud us. They make man an involuntary hypocrite, — producing evil when he would create good, forming deformity when he would outline grace and beauty, injuring those whom he would bless. He becomes a general mis-creator, who believes he is a semi-god. His "touch turns hope to dust, the dust we all have trod." He might say in Bible language: "The good that I would, I do not: but the evil which I would not, that I do."
There can be but one creator, who has created all.
Доброта це одна із властивостей Бога
На англосаксонському і двадцятьох інших мовах слово добро означає «Бог». У Св. Писанні сказане, що все, що Він створив, добре, подібно Йому Самому, — добре в Принципі і в ідеї. Тому духовний всесвіт є душевним і відображає Бога таким, який Він є.
Духовні думки
Божі думки досконалі і вічні, вони — першооснова й Життя. Матеріальні й минущі думки — думки людські, що містять у собі помилку; а, тому що Бог, Дух, — єдина першопричина, то вони позбавлені божественної основи. Отже, минуще й матеріальне не є витвором Духу. Це лише підробка під духовне і вічне.
In the Saxon and twenty other tongues good is the term for God. The Scriptures declare all that He made to be good, like Himself, — good in Principle and in idea. Therefore the spiritual universe is good, and reflects God as He is.
God's thoughts are perfect and eternal, are substance and Life. Material and temporal thoughts are human, involving error, and since God, Spirit, is the only cause, they lack a divine cause. The temporal and material are not then creations of Spirit. They are but counterfeits of the spiritual and eternal.
Боже створіння незаймане
Християнська Наука демонструє розгортання, а не розростання; вона не маніфестує матеріального прогресу від молекули до розуму, але передає повідомлення божественного Розуму людині і всесвіту. У міру того, як відтворення людей припиниться, цільні ланки вічного, гармонічного буття будуть пізнаватися духовно; і з’явиться людина «не із землі, плотська», а співіснуюча із Богом. Науковий факт, що люди і всесвіт походять від Духа і, отже, духовні, так само непорушний у божественній Науці, як непорушний доказ, що смертні здобувають розуміння здоров’я тільки в міру того, як вони втрачають почуття гріха і хвороби. Смертні не зможуть зрозуміти Божого творіння, поки вони вірять, що людина є творцем. Уже створені діти Божі будуть пізнані, коли людина знайде дійсне розуміння буття. Таким чином, дійсна, ідеальна людина з’являється у пропорції до того, як неправильна, матеріальна зникає. Від того, що більше не будуть «не одружуватися, ні заміж виходити», не припиниться ні безперервність існування людей, ні сенс збільшення їх чисельності в нескінченному Божому плані. Духовне розуміння того, що є тільки один Творець, Бог, котрий розгортає все творіння, підтверджує Св. Писання, приносить солодку впевненість, що немає ні розлуки, ні страждання й що людина безсмертна, досконала і вічна.
АМІНЬ! АМІНЬ! та АМІНЬ!
Christian Science presents unfoldment, not accretion; it manifests no material growth from molecule to mind, but an impartation of the divine Mind to man and the universe. Proportionately as human generation ceases, the unbroken links of eternal, harmonious being will be spiritually discerned; and man, not of the earth earthly but coexistent with God, will appear. The scientific fact that man and the universe are evolved from Spirit, and so are spiritual, is as fixed in divine Science as is the proof that mortals gain the sense of health only as they lose the sense of sin and disease. Mortals can never understand God's creation while believing that man is a creator. God's children already created will be cognized only as man finds the truth of being. Thus it is that the real, ideal man appears in proportion as the false and material disappears. No longer to marry or to be "given in marriage" neither closes man's continuity nor his sense of increasing number in God's infinite plan. Spiritually to understand that there is but one creator, God, unfolds all creation, confirms the Scriptures, brings the sweet assurance of no parting, no pain, and of man deathless and perfect and eternal.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442