Неділя 1 вересня, 2024
“Я прийшов для того, щоб мали життя і мали його уповні.”— ХРИСТОС ІІСУС
“I am come that they might have life, and that they might have it more abundantly.”— Christ Jesus
1 Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!
2 І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг.
3 І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді.
4 Тоді буде дар Юди та Єрусалиму приємний для Господа, як за днів віковічних і за років стародавніх.
5 І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.
6 Бо Я, Господь, не змінююся, тому ви, сини Яковові, не будете знищені.
2 А для вас, що благоговієте перед ім'ям Моїм, зійде Сонце правди та зцілення в променях Його, і ви вийдете, і ви здійметеся, як вгодовані телята;
1. Behold, I will send my messenger, and he shall prepare the way before me: and the Lord, whom ye seek, shall suddenly come to his temple, even the messenger of the covenant, whom ye delight in: behold, he shall come, saith the Lord of hosts.
2. But who may abide the day of his coming? and who shall stand when he appeareth? for he is like a refiner’s fire, and like fullers’ soap:
3. And he shall sit as a refiner and purifier of silver: and he shall purify the sons of Levi, and purge them as gold and silver, that they may offer unto the Lord an offering in righteousness.
4. Then shall the offering of Judah and Jerusalem be pleasant unto the Lord, as in the days of old, and as in former years.
5. And I will come near to you to judgment;
6. For I am the Lord, I change not; therefore ye sons of Jacob are not consumed.
2. But unto you that fear my name shall the Sun of righteousness arise with healing in his wings.
УРОК ПРОПОВІДЬ
15 Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати,
18 Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу.
19 І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того.
15 The Lord thy God will raise up unto thee a Prophet from the midst of thee, of thy brethren, like unto me; unto him ye shall hearken;
18 I will raise them up a Prophet from among their brethren, like unto thee, and will put my words in his mouth; and he shall speak unto them all that I shall command him.
9 Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний.
9 Rejoice greatly, O daughter of Zion; shout, O daughter of Jerusalem: behold, thy King cometh unto thee: he is just, and having salvation;
16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.
16 For God so loved the world, that he gave his only begotten Son, that whosoever believeth in him should not perish, but have everlasting life.
17 For God sent not his Son into the world to condemn the world; but that the world through him might be saved.
14 И возвратился Иисус в силе духа в Галилею; и разнеслась молва о Нем по всей окрестной стране.
14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.
16 І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.
17 І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18 На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
19 щоб проповідувати рік Господнього змилування.
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
21 І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!
14 And Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee: and there went out a fame of him through all the region round about.
16 And he came to Nazareth, where he had been brought up: and, as his custom was, he went into the synagogue on the sabbath day, and stood up for to read.
17 And there was delivered unto him the book of the prophet Esaias. And when he had opened the book, he found the place where it was written,
18 The Spirit of the Lord is upon me, because he hath anointed me to preach the gospel to the poor; he hath sent me to heal the brokenhearted, to preach deliverance to the captives, and recovering of sight to the blind, to set at liberty them that are bruised,
19 To preach the acceptable year of the Lord.
20 And he closed the book, and he gave it again to the minister, and sat down. And the eyes of all them that were in the synagogue were fastened on him.
21 And he began to say unto them, This day is this scripture fulfilled in your ears.
11 І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу.
12 І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста.
13 Як Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач!
14 І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!
15 І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
16 А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!
11 And it came to pass the day after, that he went into a city called Nain; and many of his disciples went with him, and much people.
12 Now when he came nigh to the gate of the city, behold, there was a dead man carried out, the only son of his mother, and she was a widow: and much people of the city was with her.
13 And when the Lord saw her, he had compassion on her, and said unto her, Weep not.
14 And he came and touched the bier: and they that bare him stood still. And he said, Young man, I say unto thee, Arise.
15 And he that was dead sat up, and began to speak. And he delivered him to his mother.
16 And there came a fear on all: and they glorified God, saying, That a great prophet is risen up among us; and, That God hath visited his people.
1 І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.
3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!
4 А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.
5 І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!
6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.
1 And he entered again into the synagogue; and there was a man there which had a withered hand.
2 And they watched him, whether he would heal him on the sabbath day; that they might accuse him.
3 And he saith unto the man which had the withered hand, Stand forth.
4 And he saith unto them, Is it lawful to do good on the sabbath days, or to do evil? to save life, or to kill? But they held their peace.
5 And when he had looked round about on them with anger, being grieved for the hardness of their hearts, he saith unto the man, Stretch forth thine hand. And he stretched it out: and his hand was restored whole as the other.
6 And the Pharisees went forth, and straightway took counsel with the Herodians against him, how they might destroy him.
17 А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.
30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.
44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?
45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!
46 Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
17 But Jesus answered them, My Father worketh hitherto, and I work.
30 I can of mine own self do nothing: as I hear, I judge: and my judgment is just; because I seek not mine own will, but the will of the Father which hath sent me.
43 I am come in my Father’s name, and ye receive me not: if another shall come in his own name, him ye will receive.
44 How can ye believe, which receive honour one of another, and seek not the honour that cometh from God only?
45 Do not think that I will accuse you to the Father: there is one that accuseth you, even Moses, in whom ye trust.
46 For had ye believed Moses, ye would have believed me: for he wrote of me.
35 Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.
37 Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.
40 Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.
35 And Jesus said unto them, I am the bread of life: he that cometh to me shall never hunger; and he that believeth on me shall never thirst.
37 All that the Father giveth me shall come to me; and him that cometh to me I will in no wise cast out.
38 For I came down from heaven, not to do mine own will, but the will of him that sent me.
39 And this is the Father’s will which hath sent me, that of all which he hath given me I should lose nothing, but should raise it up again at the last day.
40 And this is the will of him that sent me, that every one which seeth the Son, and believeth on him, may have everlasting life:
19 Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,
20 щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,
22 Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!
26 Бог, воскресив Сына Своего Иисуса, к вам первым послал Его благословить вас, отвращая каждого от злых дел ваших.
19 Repent ye therefore, and be converted,
20 And he shall send Jesus Christ, which before was preached unto you:
22 For Moses truly said unto the fathers, A prophet shall the Lord your God raise up unto you of your brethren, like unto me; him shall ye hear in all things whatsoever he shall say unto you.
26 Unto you first God, having raised up his Son Jesus, sent him to bless you.
Іоанн Хреститель і Месія
Місія Ісуса підтвердила пророцтва й пояснила, що так звані чудеса стародавності це природні прояви божественної сили, прояви, які не були зрозумілі. Справи Ісуса затвердили Його право на Месіанство. На запитання Св. Іоанна: «Чи Ти той, який повинен прийти», Ісус відповів ствердно, перелічивши свої справи, замість того, щоби послатися на своє учення, — певний, що ця демонстрація божественної зцілювальної сили є цілком задовільною відповіддю. Тому він відповів: «Підіть, скажіть Івану, що чуєте й бачите: сліпі прозрівають і кульгаві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають, жебракам благовістять; і блаженний той, хто не спокуситься про мене». Інакше кажучи, він дав своє благословення кожному, хто не заперечує, що така дія, що йде від божественного Розуму, доводить єдність Бога — божественного Принципу, котрий маніфестує всю гармонію.
The mission of Jesus confirmed prophecy, and explained the so-called miracles of olden time as natural demonstrations of the divine power, demonstrations which were not understood. Jesus' works established his claim to the Messiahship. In reply to John's inquiry, "Art thou he that should come," Jesus returned an affirmative reply, recounting his works instead of referring to his doctrine, confident that this exhibition of the divine power to heal would fully answer the question. Hence his reply: "Go and show John again those things which ye do hear and see: the blind receive their sight and the lame walk, the lepers are cleansed, and the deaf hear, the dead are raised up, and the poor have the gospel preached to them. And blessed is he, whosoever shall not be offended in me." In other words, he gave his benediction to any one who should not deny that such effects, coming from divine Mind, prove the unity of God, — the divine Principle which brings out all harmony.
Ісус одного разу сказав про своє вчення: «Моє вчення — не моє, але Того, що послав мене. Хто прагне творити волю Його, той довідається про це вчення, чи від Бога воно, або я сам від себе говорю». (від Іоанна 7:16, 17.
Jesus once said of his lessons: "My doctrine is not mine, but His that sent me. If any man will do His will, he shall know of the doctrine, whether it be of God, or whether I speak of myself." (John vii. 16,17.)
Винайдене конкретне правило
Наш Учитель зціляв хворих, застосовуючи християнське зцілення й давав своїм учням загальне поняття про божественний Принцип, що лежить у його основі; але він не залишив конкретного правила для демонстрації цього Принципу зцілення й попереджання хвороб. Це правило повинне бути відкрито в Християнській Науці.
Чисте почуття любові виражається в доброті, але одна лише Наука розкриває божественний Принцип доброти й показує його правила.
Our Master healed the sick, practised Christian healing, and taught the generalities of its divine Principle to his students; but he left no definite rule for demonstrating this Principle of healing and preventing disease. This rule remained to be discovered in Christian Science. A pure affection takes form in goodness, but Science alone reveals the divine Principle of goodness and demonstrates its rules.
Індивідуальний досвід
Хоча ми й поклоняємося Ісусу й серце наше сповнене дяки за все, що він зробив для смертних, — самотньо ідучи по стежці любові вгору до престолу своєї слави; у безмовних стражданнях прокладаючи шлях для нас, — все-таки Ісус не рятує нас від
жодного індивідуального досвіду, якщо ми слухняно дотримуємося його заповідей; ми всі повинні випити чашу гірких зусиль у тій мірі, у якій ми маніфестуємо його любов, поки всі не будуть спокутуванні божественною Любов’ю.
Христос розкриває
Христос це той Дух, про який говорив Ісус у своїх твердженнях: «Я є шлях і істина й життя». «Я й Батько — одне». Цей Христос, або божественність людини Ісуса, був його Божою природою, святістю, що надихала його. Святі Істина, Життя й Любов дали Ісусу владу над гріхом, хворобою і смертю. Його місією було розкрити секрет Науки небесного буття, довести що Бог є й показати, що Він робить для людини.
Наш Учитель не викладав лише тільки теорію, доктрину або вірування. Божественний Принцип усього реального буття ось те, чому він учив і що застосовував. Його доказ Християнства не був ні формою, ні системою релігії або поклоніння, а був Християнською Наукою, яка виробляє гармонію Життя й Любові.
While we adore Jesus, and the heart overflows with gratitude for what he did for mortals, — treading alone his loving pathway up to the throne of glory, in speechless agony exploring the way for us, — yet Jesus spares us not one individual experience, if we follow his commands faithfully; and all have the cup of sorrowful effort to drink in proportion to their demonstration of his love, till all are redeemed through divine Love.
The Christ was the Spirit which Jesus implied in his own statements: "I am the way, the truth, and the life;" "I and my Father are one." This Christ, or divinity of the man Jesus, was his divine nature, the godliness which animated him. Divine Truth, Life, and Love gave Jesus authority over sin, sickness, and death. His mission was to reveal the Science of celestial being, to prove what God is and what He does for man.
Our Master taught no mere theory, doctrine, or belief. It was the divine Principle of all real being which he taught and practised. His proof of Christianity was no form or system of religion and worship, but Christian Science, working out the harmony of Life and Love.
Служіння й поклоніння
Наш небесний Батько, божественна Любов, вимагає, щоб усі люди ішли за прикладом нашого Вчителя і його апостолів, а не тільки поклонялися Його особистості. Сумно, що термін богослужіння став тепер позначати церковну службу, замість повсякденних справ.
По ту сторону завіси
Християнство по своїй природі мирне та благословенне, але, щоб увійти в царство, треба кинути якір надії по ту сторону пологу матеріального, у свята святих, куди до нас увійшов Ісус; і цей перехід поза матеріюповинен відбуватися через радості й перемоги праведників так само, як і через їхні прикрощі і страждання. Подібно нашому Вчителеві, ми повинні розстатися з матеріалістичною чуттєвістю і прийти до духовного сприйняття буття.
Our heavenly Father, divine Love, demands that all men should follow the example of our Master and his apostles and not merely worship his personality. It is sad that the phrase divine service has come so generally to mean public worship instead of daily deeds.
The nature of Christianity is peaceful and blessed, but in order to enter into the kingdom, the anchor of hope must be cast beyond the veil of matter into the Shekinah into which Jesus has passed before us; and this advance beyond matter must come through the joys and triumphs of the righteous as well as through their sorrows and afflictions. Like our Master, we must depart from material sense into the spiritual sense of being.
Хто ж це, що вимагає нашої покори? Той, Хто, говорячи мовою Св. Писання, «з волі Своєї.. діє як у небесному воїнствах, так і в живучих на землі; і немає нікого, хто міг би противитися руці Його і сказати Йому: що Ти зробив?»
Who is it that demands our obedience? He who, in the language of Scripture, "doeth according to His will in the army of heaven, and among the inhabitants of the earth; and none can stay His hand, or say unto Him, What doest Thou?"
Тільки Істина, Життя й Любов законні і вічні; вони — є вимоги дані людині; вони — є духовні законодавці, що, через божественні принципи, змушують людину коритися.
Truth, Life, and Love are the only legitimate and eternal demands on man, and they are spiritual lawgivers, enforcing obedience through divine statutes.
Безроздільне наслідування й дотримування прикладу
Коли ж навчаться ті, хто проголошує себе послідовниками Ісуса, іти за Ним у всіх Його шляхах і наслідувати Його великі справи? Ті ж, хто заподіяли муки цій праведній людині, охоче перетворили б священну справу його життя в перекручене догматичне навчання. Нехай же сприймуть Християни наших днів більш практичне значення Христової справи! Кожний може певною мірою іти за прикладом Учителя в маніфестації Істини й Життя, здоров’я і святості, більш того — це обов’язок і привілей кожної дитини, чоловіка й жінки.
When will Jesus' professed followers learn to emulate him in all his ways and to imitate his mighty works? ... It is possible, — yea, it is the duty and privilege of every child, man, and woman, — to follow in some degree the example of the Master by the demonstration of Truth and Life, of health and holiness.
Щоби знайти дійсне щастя, людина повинна бути в гармонії зі своїм Принципом, божественною Любов’ю; Син повинен бути в єдності з Батьком, у згоді із Христом. У божественній Науці людина настільки ж досконала, як і Розум, що творить її. Істина буття робить людину гармонійною й безсмертною, тоді як омана смертна й негармонійна.
For true happiness, man must harmonize with his Principle, divine Love; the Son must be in accord with the Father, in conformity with Christ. According to divine Science, man is in a degree as perfect as the Mind that forms him. The truth of being makes man harmonious and immortal, while error is mortal and discordant.
Вказівники божественної Науки вказують шлях, яким ступав наш Учитель, і вимагають від Християн не тільки сповідання віри, а й таких же доказів, які дав Христос Ісус.
Можна сховати від світу своє духовне неуцтво, але не можна досягнути успіху в Науці і в маніфестації духовних благ за допомогою невігластво або лицемірства.
The finger-posts of divine Science show the way our Master trod, and require of Christians the proof which he gave, instead of mere profession. We may hide spiritual ignorance from the world, but we can never succeed in the Science and demonstration of spiritual good through ignorance or hypocrisy.
Але для того, щоби підтвердити й повторити колишні зцілення дані пророками та апостолами, той же «Розум.. який був і в Христі Ісусі», повинен завжди супроводжувати букву Науки.
But the same "Mind ... which was also in Christ Jesus" must always accompany the letter of Science in order to confirm and repeat the ancient demonstrations of prophets and apostles.
До неба, до гармонії, веде лише один шлях, і цей шлях указує нам Христос Ісус у божественній Науці. Іти цим шляхом значить: не знати іншої реальності — не мати іншої свідомості життя, — крім добра, Бога і Його відображення, і піднятися над так званими стражданнями й насолодами почуттів.
There is but one way to heaven, harmony, and Christ in divine Science shows us this way. It is to know no other reality — to have no other consciousness of life — than good, God and His reflection, and to rise superior to the so-called pain and pleasure of the senses.
Християнська Наука показує, що ніхто, окрім чистих серцем, не може побачити Бога, як тому вчить Євангеліє. Людина досконала у відповідності зі ступенем своєї непорочності, а досконалість — це порядок небесного буття, який маніфестує Життя в Христі, духовному ідеалі Життя.
АМІНЬ! АМІНЬ! й АМІНЬ!
Christian Science demonstrates that none but the pure in heart can see God, as the gospel teaches. In proportion to his purity is man perfect; and perfection is the order of celestial being which demonstrates Life in Christ, Life's spiritual ideal.
Щоденні обов'язки учнів Християнської Науки
Мері Бекер Едді
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щодня молитися так: «Най прийде Царство Твоє», нехай царство Божественної Істини, Життя і Любові оселитися в мені та видалить з мене весь гріх; і нехай Твоє Слово збагатить любов всього людства і керує ним!
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 4
Ні ворожнеча, ні сама по собі особиста прихильність не повинні спонукати мотиви та вчинки парафіян Матері-Церкви. У Христової Науці одна тільки Божественна Любов керує людиною; а учень Християнської Науки відображає милостиві блага Любові у викритті гріха, у справжньому братерстві, у благодійності і прощенні. Парафіяни нашої Церкви повинні щодня пильнувати і молитися про позбавлення від усякого зла, від помилкового пророкування, осуду, судження та порад, щоб не вводити інших в оману і самому не піддаватися омані.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 1
Кожен парафіянин нашої Церкви зобов'язаний щоденно захищати себе від агресивних ментальних навіювань, а також не забувати і не нехтувати своїм обов'язком перед Богом, нашою Провідницею та перед всім людством. Про них судитимуть за їхніми справами - і або виправдають, або засудять.
Церковне керівництво, стаття VIII, розділ 6
Учням Християнської Науки: - Прочитайте на сторінці 442, рядок 30 у «Науці і Здоров'я» і приділяйте цьому увагу щодня.
Із "Збірника різних робіт" Мері Бекер Едді, стор. 237
Учні Християнської Науки, керуйте самі собою так, щоб зле ментальне гіпнотичне навіювання не могло завдати вам шкоди ні уві сні, ні протягом дня.
З книги «Наука та Здоров'я з ключем до Св. Письма», Мері Бекер Едді, стор. 442